Новий предстоятель однієї з найбільш авторитетних православних церков світу приречений на те, щоб його порівнювали з попередником. Яскравим, експресивним і відкритим світові архієпископом Христодулом (Параскеваідісом). Настільки відкритим, що за його ж наполяганням світ стежив за згасанням Владики майже в режимі on-line. Спочилого архієпископа звинувачували в модернізмі – він був кумиром афінських тінейджерів і сипав їхнім сленгом навіть в офіційних інтерв’ю. Йому закидали водночас і антилібералізм – покійний Христодул часом дуже гостро критикував секулярній європейські цінності.
Наступникові буде важко ще й тому, що Грецька Республіка – найбільша країна світу, де православна церква є державною. Тобто ієрарх, якого оберуть сьогодні Афінським архієпископом, буде, по суті справи, високопосадовцем. Принаймні, дві інтриги обговорюються наразі в Греції у зв’язку із сьогоднішніми виборами. Перший – це статус православної церкви Вона не просто державна. Закон забороняє прозелітизм, тобто перекладення душ, у грецькому випадку, від православної церкви іншими релігійними спільнотами. Професор права Аристотелівського університету у Фесалоніках Хараламбос Папастасіс в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: «Нині більшість з нас проти того, щоби прозелітизм карався за законом. Колись, вперше в модерній грецькій державі, у 1873 році це покарання було запроваджено для захисту вітчизняної духовної традиції. Ми запозичили це з кримінального кодексу Баварії. Не забувайте, що наш перший король був принцем Баварії. На практиці таке покарання – це щось таке, що суперечить правам людини. Зараз ми (багато, дуже багато науковців) вважаємо, що покарання за прозелітизм — це не найкращий спосіб захистити православну церкву. Існує багато інших способів такого захисту».
На Схід чи на Захід?
Друга проблема: куди дивитиметься новообраний архієпископ – на Схід чи на Захід. Адже покійний архієпископ Христодул вступив у жорсткий конфлікт зі Вселенським патріархом і тут його радо підтримував Московський патріархат. Настоятель грецької парафії великомучениці Катерини в Києві священик Петро Зуєв говорить, що претендентів на афінський престол п’ятеро: «Ці п’ятеро претендентів уникають якихось публічних заяв, не оприлюднюють своєї церковної платформи і розраховують на виключно внутрішньоцерковні виборчі процедури. Найімовірнішими претендентами вважаються двоє – це митрополити Фівський і Левадійський Єроним і Монемвасійский і Спартський Євстафій».
Вибори архієпископа Афінського проходитимуть, очевидно, у два тури. Згідно з Законом, вони відбуваються впродовж одного-єдиного дня, на одному-єдиному засіданні Синоду. Без жодної перерви.
Наступникові буде важко ще й тому, що Грецька Республіка – найбільша країна світу, де православна церква є державною. Тобто ієрарх, якого оберуть сьогодні Афінським архієпископом, буде, по суті справи, високопосадовцем. Принаймні, дві інтриги обговорюються наразі в Греції у зв’язку із сьогоднішніми виборами. Перший – це статус православної церкви Вона не просто державна. Закон забороняє прозелітизм, тобто перекладення душ, у грецькому випадку, від православної церкви іншими релігійними спільнотами. Професор права Аристотелівського університету у Фесалоніках Хараламбос Папастасіс в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: «Нині більшість з нас проти того, щоби прозелітизм карався за законом. Колись, вперше в модерній грецькій державі, у 1873 році це покарання було запроваджено для захисту вітчизняної духовної традиції. Ми запозичили це з кримінального кодексу Баварії. Не забувайте, що наш перший король був принцем Баварії. На практиці таке покарання – це щось таке, що суперечить правам людини. Зараз ми (багато, дуже багато науковців) вважаємо, що покарання за прозелітизм — це не найкращий спосіб захистити православну церкву. Існує багато інших способів такого захисту».
На Схід чи на Захід?
Друга проблема: куди дивитиметься новообраний архієпископ – на Схід чи на Захід. Адже покійний архієпископ Христодул вступив у жорсткий конфлікт зі Вселенським патріархом і тут його радо підтримував Московський патріархат. Настоятель грецької парафії великомучениці Катерини в Києві священик Петро Зуєв говорить, що претендентів на афінський престол п’ятеро: «Ці п’ятеро претендентів уникають якихось публічних заяв, не оприлюднюють своєї церковної платформи і розраховують на виключно внутрішньоцерковні виборчі процедури. Найімовірнішими претендентами вважаються двоє – це митрополити Фівський і Левадійський Єроним і Монемвасійский і Спартський Євстафій».
Вибори архієпископа Афінського проходитимуть, очевидно, у два тури. Згідно з Законом, вони відбуваються впродовж одного-єдиного дня, на одному-єдиному засіданні Синоду. Без жодної перерви.