Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:38

Точки порозуміння. Чи є вони в українських політиків? І що думають про це їхні виборці?


           Слухати: Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведуча: Юлія Жмакіна
Гості Свободи: Юрій Мірошниченко – народний депутат (Партія регіонів); Ярослав Кендзьор – народний депутат (НУНС); Ярослав Рущишин – підприємець, Львів (включення); Тетяна – колишній підприємець, Донецьк (включення)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Після вчорашнього бою під парламентською трибуною і забарикадованого в кабінеті спікера, початок дискусії про кінець ВР шостого скликання, сьогоднішнього відсторонення Валентини Семенюк від виконання обов’язків голови ФДМУ, про конструктив в українській владі говорити доволі важко. Кошик сварок переповнений, а от порозумінь – порожній.

Шановні гості, розпочнімо про розпуск ВР шостого скликання.

Чіткий рядок у Конституції: достроково розпущена ВР має імунітет на рік, її не можна ще раз розпустити. Тоді для чого ці розмови?


Ярослав Кендзьор: Мені здається, що це так, знаєте, коли після цієї тусовки біля трибуни ВР депутат виходить в кулуари, і тут його ловлять журналісти, відразу ж він має зорієнтуватися і сказати щось таке несподіване, лякливе, так би мовити, дати оцінку. Тоді приходить на думку, напевне, я так собі моделюю ситуацію, що хтось злякається, бо він скаже, що цю ВР треба розпускати.

Якщо ми законослухняні громадяни, тим паче депутати, то ми маємо пам’ятати, про що гласить Конституція.

Якщо це говорить коаліція, то вона, мабуть, намагається розсадити по своїх місяцях, відігнати від трибуни опозицію. А що означає, коли про це говорить опозиція сьогодні?

До речі, не вискакуючи із зали засідань ВР, а після, я думаю, спокійного засідання опозиційного уряду сьогодні лідер опозиції Віктор Янукович заявив про наближення дострокових парламентських виборів.

Пане Мірошниченко, що це означає, коли опозиція про це теж говорить?


Юрій Мірошниченко: Опозиція не виключає дострокових виборів. Опозиція обстоює інтереси своїх виборців. І не більше.

Я, чесно кажучи, абсолютно підтримую пана Ярослава, що нам не треба провокувати. От навіть зараз ми говоримо, що вони непотрібні, але вже 10 хвилин повторюємо, що дострокові вибори, дострокові вибори... Тобто, ми формуємо певну суспільну думку.

Я особисто вважаю, що ніякі дострокові вибори нам не потрібні, нам треба шукати порозуміння. Навіть якщо ми підемо на дострокові вибори, а ми вже один раз ходили, якщо ми не навчимося свої суперечки, різні погляди, різні інтереси своїх виборців узгоджувати в цивілізований спосіб, дострокові вибори нас не врятують...

Що може бути все-таки точкою дотику, точкою порозуміння?

Вчора уклали угоду з СОТ. Треба це ратифікувати національному парламенту...


Юрій Мірошниченко: Так, пані Юліє, от Ви підійшли до того, що нас об’єднує.

Сядьте на свої місця, відійдіть від трибуни.

Юрій Мірошниченко: Нас об’єднує багато. Я думаю, що пан Ярослав підтримає мене, адже державність, соборність нашої держави, добробут наших громадян – це те, що нас реально об’єднує.

Повірте, в комітетах ми працюємо, у нас немає розбіжностей. Коли ми працюємо над конкретними законами, то здебільшого ми знаходимо спільну мову.

Коли буде угода ратифікована з СОТ?

Юрій Мірошниченко: Я думаю, що до липня ми просто зобов’язані це зробити. Так само, як переглянути закон про держзакупівлю.

А про держбюджет до березня обіцяли. Є точка дотику?

Юрій Мірошниченко: Теж треба зробити.

Коли? Ви все відкладаєте. Дивіться, от пан Зварич...

Юрій Мірошниченко: Коли буде готовий уряд, бо він має ініціювати.

Пан Зварич казав — ані завтра, ані в п’ятницю ВР не збереться. Все відкладається і відкладається.

Підготовка до «Євро-2012». Чим не точка дотику?


Юрій Мірошниченко: Я сам особисто є ініціатором проекту постанови, щоб ми це питання розглянули в рамках тимчасової слідчої комісії. Сподіваюся, що ця постанова теж буде ухвалена.

Я думаю, що у нас менше все ж таки розбіжностей, набагато менше. Але чомусь ми не можемо те, що нас роз’єднує, відкласти. Ні, треба було цього листа підписати, знову це питання НАТО підкреслити...

Ви знову відмотуєте назад.

Що ж унормує роботу парламенту, пане Кендзьор?


Ярослав Кендзьор: Я собі так уявляю, що я є десь за студією рядовий радіослухач, слухаю нашу розмову і нічого не можу второпати, про що ми ведемо розмову.

Блокується ВР. Приводом став оцей лист у штаб-квартиру НАТО про бажання України приєднатися до ПДЧ. Це треба людям пояснити. І ось цей лист став основною причиною того, що відбувається...

Люди краще за нас знають причину.

Ярослав Кендзьор: Так, знають, але ми повинні поставити питання, чи це є істинна причина, що Регіони...

Юлія Жмакіна: Пане Кендзьор, чистий експеримент. Зараз ми це зробимо. З нами на зв’язку є якраз ваші виборці. Пан Ярослав Рущишин, бізнесмен зі Львова, голосував за НУНС, а пані Тетяна з Донецька, колишній підприємець, голосувала в минулому за Партію регіонів.

Власне, зараз у них ми можемо запитати, що є, на їхню думку, справжньою причиною, якщо Ви стверджуєте, що не «лист трьох» до НАТО є причиною того, що блокується парламент.

Пане Ярославе, Ви чули всю нашу розмову. Як Ви вважаєте, чому блокується парламент? Ви підприємець ланки середнього бізнесу. Ви відчуваєте на собі, що парламент не працює?

Ярослав Рущишин: Якщо в питаннях тактичних бізнесу, то, звичайно, коли державний чиновник, який є пронизаний корупцією, відвернувся від бізнесу, там дивиться, чи його сьогодні скинуть, чи завтра скинуть, то це, звичайно, тактично вигідно для нас. І ви бачите, що ріст якийсь там економіки є.

Інша справа, що в плані стратегічному ми дуже-дуже суттєво програємо, ми втрачаємо темп. Інші ж країни, якщо говорити про міжнародний бізнес, про такі процеси, як глобалізація, звичайно, в цих процесах ми програватимемо, якщо такий стан триватиме в нашому законодавчому органі.

Пане Рущишин, а Ви не розчарувалися у своїй політичній силі, яку Ви підтримували на виборах?

Ярослав Рущишин: Ні, в жодному випадку не розчарувався. Я є сам цією політичною силою і вважаю, що кращої політичної сили для виведення України на соборність і якраз для взаємопорозуміння у нас і немає.

Скажіть, хто і чим має поступитися, щоб пішов далі рух у парламенті, ну, звичайна праця, те, що знаєте Ви як підприємець?

Ярослав Рущишин: Я, власне, хотів дослухати пана Ярослава Кендзьора, бо я вважаю, що причиною непогодження є якісь підкилимні ігрища, забави, можливо, поділ якогось майна, про яке я не знаю, бо я тільки користуюся ЗМІ.

Власне, він міг би нам прояснити про справжні причини цього протистояння, оскільки наші гості в студії сьогодні, на диво для мене, досить співзвучно, в унісон говорять про потребу об’єднатися.

Зазвичай у нас так і відбувається в студії. Як тільки вони опиняються в парламенті, то все розвалюється.

Пане Кендзьор, якщо Ви не говорили, що є все-таки причиною, що парламент стоїть?

Ярослав Кендзьор: Якщо ви співставите позицію нашого сусіда Росії щодо НАТО і позицію комуністів, і цієї такої яструбиної, даруйте за висловлювання, частини Партії регіонів... Чому я так кажу? Бо я спілкуюся з багатьма колегами, депутатами з Партії регіонів, і вони абсолютно зі мною погоджуються, що вони даремно включилися в це протистояння, яке непотрібно робити.

Чи це є велика трагедія для України, коли Україна має задекларувати, що вона хоче в НАТО? Звичайно, що ні. Йде спекуляція знову, що велика частина українців не знає, що таке...

Зрозуміло. Але Ви не сказали, що за цим стоїть?

Ярослав Кендзьор: А за цим стоїть кілька причин.

Перша причина, що частина нашого парламенту, в першу чергу комуністи, виконують чітке категоричне завдання Москви, тобто не допустити Україну в НАТО, тому що Україна, навіть вступивши в ПДЧ і наблизившись, так би мовити, до НАТО, вислизає з рук Москви. Москва цього категорично не хоче допустити.

Але, значить, все-таки лист про приєднання є причиною.

Ярослав Кендзьор: Звичайно, що це привід для того.

Я знову ж таки Юркові ставлю запитання. Не так далеко, як у 2003 році з ініціативи тодішнього Прем’єра Януковича, фракції Регіонів був прийнятий закон про засади національної безпеки...

Пане Ярославе, по-моєму, жодного мас-медіа чи жодної передачі на радіо чи телебаченні не було...

Ярослав Кендзьор: Я ставлю запитання: чому тоді виборці, які підтримували Регіони, не бунтували, не виходили на пікети, не вимагали, так би мовити, скасувати цей закон? Ви ж зрозумійте, що йде спекуляція, йде маніпуляція...

Давайте поговоримо з пані Тетяною з Донецька.

Пані Тетяно, Ви були серед прихильників Партії регіонів, Ви голосували за партію Юрія Мірошниченка колись?


Пані Тетяна (переклад): Так, я голосувала за Партію регіонів

Юрій Мірошниченко: Тетяно, я Вам вдячний.

Пані Тетяна: Дякую, але далі навряд чи Ви мені будете дякувати, тому що сьогодні я просто здивована і розчарована поведінкою представників цієї партії, котрій колись довірила свій голос.

Мені здається, те, що сьогодні відбувається в парламенті, схоже на якусь дитячу пісочницю, де просто по-дитячому з’ясовуються якісь свої інтереси. Ось так це виглядає для глядачів новинних програм. Саме так. Ми не розуміємо взагалі, за кого ми голосували і за що ми голосували. Сьогодні про електорат, про народ забули зовсім.

Таке враження, що ми своїми голосами забезпечили комусь зручне, комфортне життя.

Пані Тетяно, а от підставою, чому так борються біля трибуни «регіонали», вони кажуть, що відстоюють ваші ж права, що вам НАТО болить. Чи Ви вірите в цю підставу?

Пані Тетяна: Чесно кажучи, не дуже. Ви знаєте, для мене зараз головним відчуттям лишається роздратування від того, що не працює парламент так, як належить, що не приймаються закони, на які ми так чекаємо, просто так витрачається наш час.

Юрій Мірошниченко: Тетяно, скажіть, будь ласка, як Ви вважаєте, повинна Україна перш ніж підписувати угоду, провести референдум чи ні?

І друге питання. Чи має отримати правову оцінку діяльність міністра внутрішніх справ? Щоб я розумів, чи ми ваші інтереси захищаємо, чи ми все ж таки щось вигадали.

Пані Тетяна: Я вважаю, що референдум необхідний. Це могло б розставити крапки над «і».

Щодо поведінки міністра внутрішні справ Луценка, то я вважаю, що він подумав про свою людську гідність, але забув в цей момент врахувати і політичну силу...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG