Доступність посилання

ТОП новини

Берестейський мир 1918 року: Україна знову у світовій політиці


Сергій Грабовський 90 років тому в Європі з’явилася нова незалежна держава – Українська Народна Республіка, і одразу ж вона опинилася у самому центрі тодішньої європейської та світової політики.

Чому УНР взяла курс на мирні переговори?

Підписання Берестейського мирного договору делегацією Української Народної Республіки. 1-й зліва -- Микола Левітський, 2-й -- Олександр Севрюк, 3-й -- Микола Любинський. Берестя-Литовське, 9 лютого 1918 р.
Фото з альбому «Українські Січові Стрільці. 1914--1920. Львів, 1935»
«Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку, і Українська Народня Республіка – з другого боку, заявляють, що воєнний стан між ними скінчився. Заключаючі договір сторони ухвалили надалі жити між собою в мирі і приязні». Це слова зі статті І мирного договору, підписаного у ніч на 9 лютого 1918 року у місті Бересті-Литовському (нині Брест у Білорусі). Він започаткував низку мирних угод, що ними була завершена Перша світова війна.

Як відомо, Східний фронт тієї війни проходив по українській землі – через Галичину, Волинь, Буковину та Закарпаття. Той фронт Центральна Рада намагалася утримувати упродовж дев‘яти місяців 1917 року. І тільки 6 грудня на Українському фронті було оголошено перемир’я. Через 10 днів у приміщенні штабу німецької армії у Бересті відбулася неофіційна зустріч представників Німеччини, Австро-Угорщини та Української Народної Республіки. На ній сторони обговорювали можливість укладення сепаратного мирного договору. Він був особливо потрібний Україні, що вже три тижні оборонялася від вторгнення зі Сходу загонів російських солдат, балтійських матросів та петроградських і московських червоногвардійців.

Думка експерта:

Українська Народна Республіка, в принципі, була орієнтована на країни Антанти, і після її створення йшли попередні розмови про переїзд деяких консульств країн Антанти у Київ і головне – про продовження і цивілізоване завершення Першої світової війни. Із цією метою Генеральний Секретаріат військових справ взяв під свій контроль два фронти колишньої російської армії – Південно-Західний і Румунський. Вони були об’єднані на початку грудня 1917 року в один Український фронт. Але події в Петрограді привели до того, що більшовики почали активно руйнувати залишки війська: і призначення прапорщика Криленка головнокомандувачем російської армії, і вбивство попереднього головкома генерала Духоніна, і наказ Леніна про самочинну демобілізацію – все це дезорганізувало повністю армію. В тих умовах більшовики повели активні переговори із країнами Четверного союзу. І в Центральної Ради, в уряду УНР фактично не залишалося поля для маневру. Вони були змушені теж включитися в цю боротьбу, тому що все це могло вирішитися без них. З іншого боку, Німеччині було вигідно мати українську сторону на переговорах як засіб додаткового тиску на росіян. Та держави Четверного союзу побачили, що українці є не такими простими і не будуть грати роль розмінної монети, тому що УНР на переговорах досить гостро поставила питання про території, які належали Австро-Угорщині, а були українськими етнічними, насамперед, про Східну Галичину.

Доктор історичних наук Владислав Верстюк
Однак не всі українські політики були тоді налаштовані на тісні стосунки із Німеччиною та Австро-Угорщиною. Прихильник орієнтації на Антанту, міністр закордонних справ УНР Олександр Шульгин подав у відставку в розпал мирних переговорів із Центральними державами. Прихильником військової та політичної співпраці України з країнами Антанти був і Симон Петлюра: «Від того часу, коли до світової війни ув’язалась Америка, я був переко¬на¬ний, що війну виграють не німці, а Антанта. Я хотів створити фронт – хай би він був розбитий мілітарно тимчасово, – все одно ми виграли би потім політично. Але божевільство, недалекозорість, недержавність наших тодішніх по¬літиків направили наш курс на іншу дорогу».

Проте Антанта не зважала на ці прагнення і домагалася відновлення «єдиної і недєлімої Росії». У середині січня 1918 року співробітники французької місії у Києві запевнили Павла Скоропадського, що Антанта ніколи не визнає самостійної України. Водночас офіційні представники Великобританії та Франції в Україні поставили собі за мету домогтися від української влади продовження війни проти Центральних держав, щоб потім повернути країну в лоно «відновленої Росії». Та за всіх обставин УНР не могла одночасно тримати фронт на Заході і протистояти агресії радянської Росії на Сході. Тим більше, що 15 грудня російська більшовицька делегація підписала у Бересті сепаратну угоду про перемир’я і через тиждень розпочала мирні переговори з делегаціями Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини.

У відповідь Генеральний Секретаріат УНР заявив протест проти претензій російської делегації виступати від імені всіх крайових урядів, що виникли на території колишньої Російської імперії. У своїй ноті до всіх учасників світової війни і нейтральних держав український уряд оголосив, що Україна стає на шлях самостійних міждержавних стосунків. З свого боку, представники Центральних держав заявили про свою готовність привітати делегацію УНР на переговорах.

Шлях до мирної угоди між УНР та Четверним союзом

25 грудня 1917 року до Берестя прибула офіційна делегація УНР на чолі з майбутнім прем’єром українського уряду Всеволодом Голубовичем. Від імені представників країн Четверного союзу міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін заявив про визнання української делегації повноправним учасником переговорів. А голова російської більшовицької делегації Лев Троцький наголосив, що не бачить перешкод для самостійної участі української делегації в переговорах. Власне, ці заяви були непрямим визнанням УНР як суб’єкта міжнародного права.

Чому ж Троцький пішов на визнання УНР? Справа в тому, що якраз у ті дні більшовики створювали т. зв. Народний Секретаріат – маріонетковий уряд, який діяв від імені тієї ж УНР, але заявляв про непорушну єдність з Росією. Російська делегація всіляко затягувала переговори, очікуючи захоплення більшовицькою армією Києва та окупації нею всієї території УНР. Натомість усі інші учасники переговорів були зацікавлені у негайному укладенні миру. Українська делегація сподівалася отримати військову допомогу в обороні від більшовицької агресії, а німецька та австрійська делегації збиралися укласти угоду про постачання з України продовольства. У цей час Україна проголосила ІV Універсалом себе суверенною та незалежною державою, і це відкрило шлях до безпосереднього завершення переговорів.

8 лютого делегації УНР та Австро-Угорщини уклали таємну угоду про створення у складі Австро-Угорської імперії окремого коронного краю, до якого б увійшли Східна Галичина та Північна Буковина, серед населення яких переважали українці. Того ж дня армія російських більшовиків під командуванням Михайла Муравйова вступила до Києва і розв’язала у місті терор. А вночі делегації України, Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини та Болгарії підписали у Бересті мирний договір.

У статті ІІ договору кордоном між Україною та Австро-Угорщиною був визначений передвоєнний кордон між Австро-Угорською та Російською імперіями. У статті ІV ішлося про відновлення дипломатичних стосунків між державами-учасницями договору. Сторони також заявили про взаємну відмову від виплати компенсацій за шкоду, завдану в ході бойових дій, і домовилися про обмін військовополоненими та інтернованим цивільним населенням. У статті VІІ був докладно окреслений порядок постачання продовольства з України до Німеччини та Австро-Угорщини.

Який характер мала війна УНР з більшовицькою Росією?

12 лютого український уряд у Житомирі, куди він переїхав з Києва, вирішив звернутися по військову допомогу до Німеччини. А 13 лютого українська, німецька та австрійська делегації підписали у Бересті угоду про надання Україні військової допомоги. 18 лютого 23 німецькі дивізії вступили на територію України і наступного дня зайняли Рівне і Луцьк, а 10 австрійських дивізій розпочали рух на Одесу. Українське військо теж перейшло у наступ, і 2 березня Окремий Запорізький загін, Гайдамацький Кіш Слобідської України та Курінь Січових Стрільців звільнили Київ. 8 березня делегація Росії підписала у Бересті мирний договір з представниками Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Ним визнавалася незалежність України та Фінляндії, а Совнарком зобов’язався визнати мирну угоду між країнами Четверного союзу й УНР: «Росія зобов’язується негайно укласти мир з Українською Народною Республікою та визнати мирний договір між цією державою і державами Четверного союзу. Територія України негайно звільнюється від російських військ і російської червоної гвардії. Росія припиняє всяку агітацію або пропаганду проти уряду чи громадських установ Української Народної Республіки».

Проте більшовики не збиралися відводити свої армії з території України і відступали лише під збройним тиском. Коли ж на початку квітня уряд УНР звинуватив Петроградський Совнарком у порушенні умов Берестейського миру та у роздмухуванні війни між українським і російським народами, Георгій Чичерін, який замінив Троцького, відповів: «Радянський уряд не веде війни проти Української Народної Республіки. Боротьба іде між двома частинами українського народу, і мова може йти тільки про гаряче співчуття, що його трудящі маси Росії у ці трагічні дні для українського, і не тільки українського, народу посилають робітникам і селянам України».

Саме так більшовики закладали підвалини міфу про так звану «громадянську війну в Україні». Цей міф пережив і самих більшовиків, і радянську владу, так що і сьогодні чимало громадян України називають громадянською війну, що її у грудні 1917 року розв’язала радянська Росія проти УНР. Насправді ж варто вести мову про громадянську війну в Україні лише наприкінці 1918 року, коли боролися два уряди та дві армії: гетьманська та Директорії.

Повертаючись до подій початку 1918-го, зауважимо, що німецька, українська та австрійська армії звільнили від більшовиків всю територію України. Отже, Берестейський мирний договір дав змогу зберегти щойно відновлену українську державу. І вперше від часів гетьмана Івана Мазепи Україна повернулася до кола суб’єктів європейської політики.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG