«Репортери без кордонів» вважають, що більшість урядів на пострадянських теренах має проблеми з вільною пресою. Ельза Відал, яка керує відділом Європи та колишнього Радянського Союзу в цій організації, наводить приклад Росії: «Упродовж 2007 року у Росії ми буди свідками того, як заарештовують журналістів під час демонстрацій опозиції, закривають незалежні газети, а деяких журналістів відправляють до психіатричних лікарень».
За даними «Репортерів без кордонів» до психлікарень минулого року потрапили щонайменше двоє російських журналістів – як покарання за гостре слово. Так уже робили у радянські часи, щоб дискредитувати критиків влади. А коли вбили журналістку Анну Політковську, влада мало що зробила, щоб покарати винних, наголошують оглядачі.
В Україні ситуація поліпшилася В Україні журналістам працювати легше, але через поляризацію суспільства і преси журналістам складно мати незалежну редакторську позицію. Ельза Відал каже, що Україну ще не можна назвати прикладом для наслідування: «Україна не звільнилася від політичного тиску, навіть якщо ситуація поліпшилася. Я б сказала, що становище трохи краще, ніж у Росії в 2007 році».
«Репортери без кордонів» як приклад наводять закриття телевізійної програми «Толока» на каналі УТ-1 і відставку редактора «Газети 24» через те, що один із головних акціонерів видання захотів диктувати політичну лінію.
Насильство над українськими журналістами продовжилося і минулого року. Зокрема, оглядачі звертають увагу на побиття фотокореспондента газети «Сегодня» в Одесі під час мітингу прихильників Юлії Тимошенко, через три дні після того, як невідомі повідомили, що офіс видання замінований. Головний редактор пов’язує ці події з тим, що «Сегодня» судиться з Олександром Турчиновим, який звинувачує видання у наклепі.
Уже постійним докором на адресу української влади є малий поступ у розслідуванні справи Ґонґадзе. Суд над виконавцями почався 2006 року, але досі затягується. А тим часом колишній Генеральний прокурор України Михайло Потебенько, який свого часу відмовив Ґонґадзе у захисті, отримав з рук Президента Ющенка високу державну нагороду – орден Ярослава Мудрого.
«Репортери без кордонів» переконані, що це світова тенденція – коли доходить до захисту свободи слова, можновладці стають «немічними, боягузами і дволичними».
