Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:23

Рівняни прощаються з мером, якого обирали тричі


Валентина Одарченко Рівне, 13 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні вранці рівняни дізналися про смерть після тривалої хвороби свого міського голови Віктора Чайки. Він був старійшиною серед своїх колег в Україні – не стільки за віком, як за терміном своєї роботи міським головою.


Кажуть, незамінних немає. Однак рівняни так не вважають, бо тричі обирали своїм міським головою Віктора Чайку. На перший погляд, обрання уродженця Краснодарського краю у місті й області з українськими патріотичними настроями виглядає недоречним.

Рівняни пам’ятають Чайку ще з радянських часів, коли той у 1981 році був обраний головою виконкому. За якийсь рік місто стало ошатним, купалося в трояндах і вибороло звання найчистішого обласного центру в Україні. Коли запитували, як це вдається, Віктор Чайка сміявся: «Тому що я – головний двірник».

«Найбільша політика міського голови – це каналізація, сміття...»

Тож коли вляглися перебудовні пристрасті, городяни знову на виборах обрали Віктора Чайку. Так було в 98-му, 2002-му та 2006-му роках. Йому пробачали ламану російсько-українську мову, запальний характер (найбільш непереливки було все тим же начальникам жеків), але знали: поки керує Чайка – місто буде чистим… На цих настроях намагалися не раз зіграти політичні партії, запрошуючи його в свої лави.

Перед останніми виборами Віктор Чайка наголосив: «Я не є членом жодної з партій, які існують у нашому місті, і не намагаюся вступити до них. Найбільша політика міського голови, що б там хто не говорив – це каналізація, сміття і так далі…».

Віктор Чайка розпочав свою трудову діяльність у 1960 році водієм, і 27 років свого життя присвятив автомобільній галузі. Очолював автоколону, автобази, згодом заснував успішну фірму «Камаз-Транс-Сервіс».

Зізнавався, що погодився балотуватися на міського голову ще й тому, що почувається цілком незалежним фінансово і може сам допомогти місту матеріально.

«Коли йшлося про інтереси міста, Чайка відкидав будь-яку конкуренцію»

Його основний конкурент на виборах-2006 – керівник комунального підприємства «Рівневодоканал» Володимир Хомко – зізнається: коли йшлося про інтереси міста, Чайка відкидав будь-яку конкуренцію.

Володимир Хомко: «Неординарна особистість, неординарний фахівець… Ми були конкурентами, але стосунки були нормальні, це знає і його оточення, і моє. Абсолютно, ми вирішували питання без усяких проблем, і особисті стосунки наші були нормальні… Завдяки цьому багато питань вирішилось і по водоканалу, і по містові. Таких мерів – я не знаю, чи на Україну ще один є… Він залишив слід в історії Рівного назавжди».

Без роботи не уявляв свого життя

У Віктора Чайки чимало нагород. Останню, Орден Дружби народів, йому вручив під час візиту до Рівного Президент України Віктор Ющенко. Чайка ніколи не ховав своїх лівих поглядів, однак не цурався допомогти у будівництві та відкрити пам’ятник Симону Петлюрі чи командирові УПА Климові Савуру у центрі міста. Без роботи не уявляв свого життя, і коли журналісти, дізнавшись про невиліковну хворобу, якось натякнули на те, що працювати, мабуть, нелегко, він навіть образився.

«Я почуваю себе рівно настільки, що вистачає сил на виконання своїх службових обов’язків, а я обов’язки міського голови знаю як ніхто…», – зауважив Віктор Чайка.

Він помилився в одному – серце не може бути вічним двигуном, навіть для загального добра. Відсутність міського голови стала помітною вже півроку тому – бруд на вулицях, неорганізованість і проблеми з розрахунками у комунальному господарстві… Тому, коли доведеться вибирати нового міського голову, рівняни замисляться, чи мав Віктор Чайка гідних наступників.

Рівняни прощатимуться зі своїм міським головою наступної п’ятниці. У місті оголосять жалобу.
XS
SM
MD
LG