Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:04

Яку «перемогу» привіз Віктор Ющенко з Москви? (точка зору)


Марина Пирожук Газові домовленості у Москві між Віктором Ющенком та Володимиром Путіним на газову тему залишили слід задоволення у самих перемовників, викликали схвальний відгук українського Прем’єра Юлії Тимошенко та масу запитань із боку експертів. Не поділяють ейфорії українських можновладців і окремі представники керованої ними парламентської коаліції. Питання, чи буде Україна регулярно з газом за адекватну ціну, яка доля транзитних ставок її територією і чи стане ця сфера більш прозорою, залишаються не менш актуальними, ніж до зустрічі Ющенка й Путіна.


Київ, 14 лютого 2008 (RadioSvoboda.ua) – Газові домовленості у Москві між Віктором Ющенком та Володимиром Путіним на газову тему залишили слід задоволення у самих перемовників, викликали схвальний відгук українського Прем’єра Юлії Тимошенко та масу запитань із боку експертів. Не поділяють ейфорії українських можновладців і окремі представники керованої ними парламентської коаліції. Питання, чи буде Україна регулярно з газом за адекватну ціну, яка доля транзитних ставок її територією і чи стане ця сфера більш прозорою, залишаються не менш актуальними, ніж до зустрічі Ющенка й Путіна.

Президент Ющенко запевняє, що на переговорах у Москві з російським лідером Путіним йому вдалося вирішити газову проблему надовго. Однак на яких умовах, що від цього виграє Росія і чи не програє знову Україна, громадськості не відомо. Принаймні, жодного предметного документа лідери двох країн не підписали.

Але попри це сам Віктор Ющенко собою і перемовами задоволений. В інтерв’ю одному з російських телеканалів він заявив, що президенти двох країн ухвалили рішення і щодо тактики, і щодо стратегії. Стосовно стратегії лідери двох країн вирішили не ділитися з громадськістю.

Єдине, чим похвалився Ющенко, що є домовленості відносно боргу України за спожитий останніми місяцями газ за узгоджену сторонами ціну в межах 2007 року. Як відомо, напередодні представники «Газпрому» вимагали від України плату в понад 300 доларів за тисячу кубометрів.

Якщо вірити Ющенкові, то уже сьогодні Україна має надіслати платіж за ставками попереднього року.

Чи позбудеться Україна зловісного посередника «РосУкрЕнерго» реально?

Про те, що з газового ринку України необхідно усунути «РосУкрЕнерго» як посередницьку структуру, що оббирає країну і практикує тіньові схеми роботи, говорили довго і багато, починаючи від Юлії Тимошенко і знаних та авторитетних експертів у тому числі. Однак реальних дій для врегулювання ситуації так і не зробили.

Тимошенко, прийшовши до уряду, відразу наголосила, що це питання є стратегічної ваги для країни. Пояснюючи причини потреби негайно усунути «РосУкрЕнерго», вона наводила переконливі таблиці і дані про тіньове функціонування цієї структури, а також про те, як цей посередник наживається на Україні і паралізує її енергетичну безпеку.

Таку думку, як відомо, не поділяв Віктор Ющенко. Дискутуючи на цю тему, він наголошував, що Україні байдуже, хто є посередником. Мовляв, аби був дешевий газ.

Проте уже в Москві Президент України заявив, що коли дві країни мають державну монополію в цьому питанні, то посередників у постачанні та розрахунках вони не потребують. Щоправда, до цього він додав, що доки існує контрактна база на 2008 рік, «контрактерів» не мінятимуть. Чи це означає, що життя структури, яка грабує, за даними Тимошенко, країну, ще продовжено?

Це також може означати, що ситуація, коли в Україні не могли розібратися, чий газ зберігається в українських газосховищах, за якими принципами він розподіляється на внутрішньому ринку, на яких умовах посередники його експортують і хто взагалі відповідальний за порядок у газовій сфері країни, може повторюватися.

Досі громадськість спостерігала непродуктивні, але цікаві дискусії між чиновниками різних рівнів і політичної належності довкола навмисного зубожіння «Нафтогазу» з руки тіньових посередників і начебто зацікавленості Росії в неефективному використанні українських газосховищ та вкрай низькій тарифній ставці на транспортування російського газу територією України.

«Велика перемога демократичної команди»

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко уже поквапилася заявити, що переговори у Москві між Ющенком та Путіним, зокрема домовленості про усунення з українського ринку посередників «РосУкрЕнерго» і «УкрГаз-Енерго», є великою перемогою демократичної команди.

«Думаю, що наш уряд включиться в роботу про підписання нових угод на постачання газу з „Газпромом“ і зробить усе, щоб відновити потужність, яку мав „Нафтогаз України“ як транзитер і реалізатор газу всередині країни. Ми будемо мати там просто унікальні приклади того, як зраджувались національні інтереси держави і як залишалися в тіні величезні гроші, які так і не потрапляли на рахунки „Нафтогазу“», – сказала вона журналістам.

При цьому прем’єр наголосила на необхідності продовжувати роботу і всі контрольні заходи щодо попереднього керівництва «Нафтогазу» та щодо угод, укладених із «РосУкрЕнерго» і «УкрГаз-Енерго».

Соратник Юлії Тимошенко, віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов додає до цього, що Кабінет міністрів передбачає два етапи виведення посередників із газових відносин України та Росії.

Першим етапом він називає виведення «УкрГаз-Енерго» і укладення прямих угод на постачання газу за ціною 179 доларів за тисячу кубічних метрів газу. Другий етап, відповідно, – укладення прямих угод між «Нафтогазом України» і російським «Газпромом», щоб, за його словами, у цих відносинах не було кримінальних посередників, які впливають на міждержавні відносини.

Турчинов запевняє, що про це говорили Ющенко і Путін у Москві і що з цього приводу досягнуті конкретні домовленості. Однак із якими реальними позиціями вийшли з перемов Ющенко і Путін, все ж таки залишається таємницею.

Чи стане Україні тепліше від теплої зустрічі двох Президентів?

Заяви Віктора Ющенка про успіх його поїздки до Москви чимало спостерігачів сприймають скептично. Навіть із числа тих, хто входить у пропрезидентську парламентську коаліцію.

Найбільшої критики зазнають домовленості стосовно створення спільного підприємства між «Нафтогазом» і «Газпромом».

Олександр Турчинов називає це делікатно лише одним із варіантів виходу на прямі газові стосунки між Україною та Росією.

Однак реально це заміна одного посередника на іншого. Ба, більше: деякі оглядачі вважають, що з отриманням нового посередника на український ринок приходить іще потужніший гравець зі ще потужнішими ризиками для України.

«Конкретики» досі бракує

Наразі українські чиновники поїхали до Москви, так би мовити, за «конкретикою». Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина сьогодні планує провести переговори з керівництвом «Газпрому» стосовно умов поставок природного газу в Україну.

На цій же зустрічі сторони планують підписати договори, якими врегулюють питання погашення боргу «Нафтогазу України» за поставлений газ останні місяці, а також документи про умови поставок газу на 2008 рік.

Яку функцію визначать чиновники знаменитій «РосУкрЕнерго» на осяжну і неосяжну перспективу, поки ніде не зазначається. Тому заяви Тимошенко про перемогу демократичної команди є принаймні передчасними.

Не дуже щедрі у коментарях українські високопосадовці і щодо перспектив і ризиків тіснішої співпраці «Нафтогазу України» і «Газпрому». Росія досі демонструвала виграшну для себе позицію. Натомість Україна завжди програвала.

Однак про наслідки, чи то пак газову стратегію, як це називає Ющенко, українці, ймовірно, довідаються, коли газові «засіки» будуть порожні, або ж нові посередники виявляться не кращі за старих.

Чому українське керівництво на переговорах у Москві не порушило питання про прямі угоди між урядами країн, як принаймні обіцяла Юлія Тимошенко, – питання риторичне.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG