Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:20

В Острозі вшановують пам’ять Василя-Костянтина Острозького


Валентина Одарченко Рівне, 14 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У Національному університеті «Острозька академія» розпочались дні пам’яті Василя-Костянтина Острозького. Нині минає чотири століття від дня смерті відомого політичного і державного діяча, якого, стверджують острожці, українці незаслужено забули.

Василь-Костянтин Острозький
Свого часу Іван Огієнко писав, що всі українські магнати, разом узяті, не зробили для України стільки, скільки зробив один Василь-Костянтин Острозький.

Урочистості пам’яті князя Острозького розпочалися з панахиди в студентсько-викладацькому храмі Преподобного Федора Острозького за участю ректора Київської духовної академії УПЦ Київського Патріархату, архієпископа Димитрія (Рудюка) та інших представників духовенства.

А згодом науковці, історики та студенти зібралися в залі, де на настінній фресці чільне місце належить саме видатному князеві. Не дивно: адже Академія завдячує князеві-просвітнику своїм народженням. А українці – початками незалежності, додає дослідник життя й діяльності Острозького, професор Петро Кралюк.

«Саме князь Острозький де-факто створив незалежну українську державу – я це говорю з повною відповідальністю. На жаль, у наших підручниках з історії про це не говориться. „Милістю Божою князь на Волині“ – підписувався князь Острозький. Це був титул суверенного правителя. Острозький поводився як правитель незалежної держави, хоч визнавав над собою короля Речі Посполитої, але на рівних із ним спілкувався. Саме завдяки Костянтинові Острозькому у другій половині 16 століття українські землі зрештою змогли нормально розвиватися», – каже дослідник.

Князь-будівничий Волині й Київщини

Князь Острозький збудував ряд замків на межі з Диким полем – Богуслав, Переяслав, Біла Церква, даючи з них відсіч нападам ординців, і створив цілу школу державного будівництва при своєму дворі. Тільки після цього Волинь і Київщина почали жити відносно спокійно.

За часів його воєводства у Києві пішли кошти на відбудову, і місто постало з руїн, а в родовому місті Острозі з’явився перший вищий навчальний заклад Східної Європи, у якому побачило світ перше науково-критичне видання Біблії.

Тож із постаттю цієї, без сумніву, великої людини пов’язують ренесанс української нації кінця XVI – початку XVII століть.

Українського князя вшанують усі сусіди, але не Україна

Вагомість внеску Василя-Костянтина Острозького у формування української нації, століттями замовчувана незацікавленою владою, досі не оцінена українцями, вважає ректор сучасної Острозької академії Ігор Пасічник.

«До цієї дати готуються в Білорусі, Росії, Польщі, нас запросили до Литви, щоб ми відкрили дні Василя-Костянтина Острозького в Литві. Якщо ж ми будемо так ставитися до наших національних героїв, то скоро всіх наших князів „привласнять“ інші держави й інші народи… Тому ми й оголосили цей рік роком Василя-Костянтина Острозького принаймні в Академії, щоб це дійшло до наших політиків та істориків», – наголошує ректор.

Острожці звернулися до Президента України з проханням підписати спеціальний указ щодо святкування Дня Василя-Костянтина Острозького, який, вони впевнені, мала б відзначати і столиця. А ще – з проханням сприяти у створенні науково-дослідного інституту острозьких просвітників, про яких не знають навіть українські історики.

У нинішньому році спільно з Інститутом літератури в академії планують створити ряд видань, які можуть здивувати Україну відкриттям постатей, причетних до українського відродження.
XS
SM
MD
LG