Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:52

Цього тижня вирішується доля угоди про спрощений безвізовий рух через українсько-польський кордон


Єва Поштар Варшава, 14 лютого 2008 (RadioSvoboda.ua) – У четвер представники урядів Польщі та України вкотре зустрілись у Києві, щоб завершити консультації у справі малого прикордонного руху між обома країнами. Досі ці переговори натрапляли на низку перешкод. Тим часом жителі українського прикордоння, вимагаючи прискорення рішень, обіцяють блокувати магістральні шляхи, що ведуть до пунктів перетину кордону. Якщо цього тижня урядові делегації не досягнуть порозуміння, остаточне рішення ухвалюватимуть прем’єри обох країн – Юлія Тимошенко та Дональд Туск.


Каменем спотикання у польсько-українських переговорах про спрощений безвізовий рух є встановлення розміру прикордонної смуги. Це важливо, оскільки мешканці такої смуги з одного боку державного кордону, які перетнуть цей кордон за спрощеною процедурою, матимуть змогу перебувати лише на такій самій території з іншого боку. Один крок за межу 50 кілометрів може спричинити проблеми для громадян України, включно з затриманням та забороною впродовж 5 років в’їзду до всієї «шенґенської зони».

Однак y 50-кілометровій зоні на польському боці кордону не знайдеш великого промислового чи академічного центру. Тут лише два населені пункти з приблизно ста тисячами мешканців – це міста Холм та Перемишль.

Чого побоюється польська сторона? Представники польського уряду неофіційно заявляють, що близько 700 тисяч громадян України, які живуть у прикордонній смузі, їздитимуть до Польщі народжувати дітей, лікувати зуби тощо. Відкритим залишається питання: хто платитиме за це?

Переговори непрості: Польща не хоче порушувати норми ЄС

Pечник міністерства закордонних справ Польщі Пйотр Пашковський не приховує, що українсько-польські переговори щодо спрощеного візового режиму непрості.

«Ми підтверджуємо політичну волю, щоб укласти з Україною угоду про малий прикордонний рух. До вирішення залишаються певні проблеми, які будуть предметом консультацій за участю груп експертів. Переговори триватимуть упродовж цього тижня. Якщо буде така невідкладна потреба, продовжуватимемо їх і наступного тижня», – каже представник міністерства.

Стало відомо про те, що Польща не хоче залучити до прикордонної зони міста Львів та Дрогобич. Це тому, що Львів удвічі збільшує кількість людей, що могли б бути залучені до малого прикордонного руху. У такому разі на українському боці прикордонна зона сягала б Володимира-Волинського, Червонограда, Яворова, Сокаля й Жовкви.

За нормами Європейського Союзу (Постанова Європейського Парламенту і Ради ЄС ч. 1931/2006 від 20 грудня 2006 року), країни-члени ЄС, які межують із державами з-поза меж Євросоюзу, мають право встановлювати для «малого прикордонного руху» території, що сягають від лінії кордону не далі як на 30 кілометрів; при цьому до прикордонних зон можуть також потрапити адміністративно-територіальні одиниці, найвіддаленіша від лінії кордону точка яких лежить від цієї лінії не більш як за 50 кілометрів. Можливості долучити до прикордонних зон території, що віддалені від кордону більш як на 50 кілометрів, норми ЄС не передбачають.

І після ухвалення угоди доведеться почекати ще з півроку

Оглядачі застерігають, що, коли навіть Україна та Польща, долаючи розбіжності, досягнуть згоди щодо двосторонньої угоди про малий прикордонний рух, закон, однак, набере чинності лише через 6–8 місяців.

Тим часом ситуація на українсько-польському кордоні стає щораз напруженішою. Чи можуть повторитись недавні події, коли майже повністю був перекритий рух через українсько-польський кордон?

Як повідомили Радіо Свобода митники з пункту перетину Корчова – Краківець, ситуація і без цього складна. Вони кажуть, що від січня майже на 40 відсотків зменшилась кількість вантажівок та легкових автомобілів, що пройшли митний контроль.

За офіційними даними, впродовж місяця після входження Польщі до Шенгенської зони у Прикарпатському регіоні Польщі кількість людей, що перетинали українсько-польський кордон, зменшилась на 30 відсотків. Але, за словами речниці польської Прикордонної сторожі у Перемишлі капітана Ельжбети Пікор, статистичні дані не показують усієї складності ситуації на державному кордоні, що утворилась після входження Польщі до Шенгенської зони.

«Останнім часом тут постійно з’являються точки особливої напруги. Так, спочатку було блокування кордону митниками, яке збіглося з блокуванням кордону мешканцями української прикордонної зони. Зараз протести громадян України продовжуються. Наприклад, четвертий день перекрита дорога до пункту Смільниця – Кросьцєнко. Унаслідок цього туди перестали їздити міжнародні поїзди», – каже представниця польських прикордонників.

Усі ці події впливають на кількість людей, що перетинають українсько-польський кордон, констатує вона.

Усе вказує на те, вважають експерти, що проблема больових точок на кордоні може бути головною темою переговорів між прем’єрами України та Польщі Юлії Тимошенко та Дональда Туска, що проходитимуть наприкінці лютого у Києві.

Матеріали до теми:

• Польська делегація вирушила до України для обговорення угоди про малий прикордонний рух • Пікетування на українсько-польському кордоні триває • Майже півсотні людей сьогодні перекрили залізничну колію на українсько-польському кордоні в пункті перетину «Смільниця-Кросценко»
XS
SM
MD
LG