Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:19

«Тиск Росії насправді має певні позитиви для України» – аналітик Сергій Згурець


Людмила Ваннек Прага, 14 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – На своїй останній прес-конференції у Кремлі, говорячи про співпрацю України з НАТО, Президент Росії Володимир Путін повторив сьогодні, що без крайньої необхідності Росія не перенацілюватиме свої ракети на Україну, але розгляне цю можливість у разі вступу України до НАТО і розміщення баз країн НАТО чи західних систем протиракетної оборони на українській території. Учора російський керівник уже висловлював цю погрозу після зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком. Керівник наукових програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець вважає, що такий тиск Росії насправді має для України певні позитиви.

Сергій Згурець
Р. С.: Як серйозно, на Вашу думку, Україна повинна ставитися до таких погроз російського Президента?

С. З.: Насамперед слід зазначити, що ідеологічно йдеться про те, що така заява, власне, суперечить духові Будапештського меморандуму, який визначав гарантії з боку ядерних країн щодо України в той час, коли Україна була ще ядерною державою і вирішувала, чи зберігати ядерну зброю, чи не зберігати. І в цьому сенсі будь-які погрози, висловлені з боку будь-якої високопосадової особи держави, яка підписувала такий меморандум (а Росія цей меморандум підписувала), є ознакою, скажімо так, порушення духу цих домовленостей, які визначали підходи України до визначення своїх базових пріоритетів національної безпеки. І в цьому сенсі це, я б сказав, не зовсім зрозуміла погроза, тим більше що навіть у разі вступу України в НАТО на території України не будуть розміщені об’єкти, які загрожуватимуть інтересам Росії (звісно, якщо Росія не вважає саму Україну таким об’єктом).

Р. С.: Тоді тут ідеться про такий собі психологічно-політичний тиск на Україну з боку Росії?

С. З.: Власне, Росія починає повторювати тези, які раніше теж лунали про те, що Росія не сприймає участі України в НАТО і вважатиме це недружнім кроком щодо самої Росії. У цьому сенсі заява Путіна не несе нічого нового, окрім того, що вже напряму починають пов’язувати Україну і погрозу силою. Такого раніше не було. Я гадаю, що Путін зараз собі це може дозволити, бо він уже не збирається бути в подальшому Президентом і весь негатив подібних заяв він готовий взяти на себе, додавши тиску на Україну. Але цей тиск насправді має певні позитиви для України в тому сенсі, що є держави, які на сьогодні, в рамках НАТО, не готові підтримувати рух України до НАТО (а низка європейських країн достатньо прохолодно ставиться до участі України в НАТО), і подібні погрози можуть збільшити кількість прихильників у самому НАТО, щоб Україна якнайшвидше стала членом альянсу.

Р. С.: Відомо, що в Росії залишилися на озброєнні ракети, вироблені в Україні на дніпропетровському «Південмаші». Чи погрози Путіна, іншими словами, означають, що Росія погрожує Україні націлити на неї її ж, вироблені в Україні, ракети?

С. З.: Коли ми говоримо про ракети, які супроводжуються технічним наглядом з української сторони і перебувають на бойовому чергуванні російських ядерних сил, то йдеться про стратегічні балістичні ракети, які мають дальність дії до 10 тисяч кілометрів. І в цьому сенсі, якби раптом російській стороні захотілося націлити на Україну саме ці ракети, то по Україні можна було б запускати такі ракети лише з Далекого Сходу або з підводних човнів. Але це гіпотетичний підхід, бо насправді кількість подібних ракет є достатньо малою і насправді ці ракети націлені на Сполучені Штати, тому що саме цю країну росіяни сприймають як головну противагу своїм інтересам, і кількість ракет чітко порахована з обох сторін, кожен вважає, що ядерну зброю треба використовувати проти ядерної країни. Якщо ж ми говоримо про погрозу для України використанням ракет із російського боку то, швидше за все, йдеться про тактичні або оперативно-тактичні ракети, дальність дії яких становить близько 500 кілометрів. До цих ракет Україна не має жодного стосунку в сенсі виготовлення, оскільки йдеться про ракети «Тополь», які виготовляються лише російськими розробниками і російськими заводами.
Російська балістична ракета класу «Тополь-M» (За класифікацією НАТО «SS-25»)


Р. С.: Отже, не йдеться про так звані ракети «Сатана» РС-18?

С. З.: Сьогодні на озброєнні Російської Федерації перебувають декілька класів балістичних ракет. Деякі з них виготовлені власне росіянами (як «Тополь», про які я згадав), є ракети РС-18 «Сатана», які розроблялися в Україні і які супроводжуються українськими інженерами, це правда. Я гадаю, що абсолютно не раціонально використовувати ці ракети, бо вони використовуються лише проти ядерних сил, оскільки потенціал цих ракет значно важливіший, ніж використовувати їх проти країн, які не мають ядерної зброї. Навіть коли поставало питання про те, як Росія буде боротися з об’єктами в Чехії та Польщі (йдеться про радари та ракети перехоплення ПРО, які американська сторона хоче розмістити в Польщі), то експерти вважали, що боротися з ними росіяни будуть оперативно-тактичними ракетами «Іскандер», які будуть розміщені у Калінінградській області, і цих ракет буде цілком достатньо, щоб завдати удару по цих об’єктах без використання ядерних російських ракет.

Матеріали до теми:

• Росія перенацілить свої ракети на об’єкти протиракетної оборони США, якщо вони з’являться у Чехії та Польщі або Україні • Українсько-російські відносини: проблеми старі і нові (аналіз) • Путін заговорив про націлення на Україну ядерних ракет
XS
SM
MD
LG