Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:30

Понад півмільйона депортованих українців позбавлені можливості бувати на могилах своїх рідних у Польщі


Галина Терещук Львів, 13 лютого 2008 ( RadioSvoboda.Ua) – Понад півмільйона українців, які примусово були виселені у 1944-1951 роках з прабатьківських земель, сучасної території Польщі, з 1 січня не можуть відвідати могили своїх близьких у сусідній державі. Причина – складно отримати візу. Голова «Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа припустив в інтерв’ю радіо Свобода, що Євросоюзу, вочевидь, нічого й невідомо про існування та історію депортованих українців. Цього їм, за словами пана Середи, не донесли представники української влади, які підписували торік у листопаді угоду про візовий режим для громадян України.

Родину Володимира Середи з села Ляшки Ярославського повіту виселили з Польщі в Україну у 1946 році. На збір дали кілька годин. Кожній сім’ї виділили одну підводу... Тоді панові Володимиру було 11 років. 30-кілометровий шлях в Україну долали більше 2 тижнів. Усе майно залишилося в Польщі. А ще теплі спогади про дитячі роки і пам’ять про похованих двох дідусів, бабусь і рідного брата.

«Відвідування могил, поховань – дійсно в основі європейської культури, християнської цивілізації»

Цього року Володимир Середа, як і переважна більшість депортованих українців, не були на своїй малій батьківщині. Пан Володимир побоюється, якщо не відвідуватиме могили рідних, то запущені українські цвинтарі просто зрівняють із землею. Літньому чоловіку боляче, що він сьогодні позбавлений такого ж права, як його польські однолітки, які можуть відвідувати могили рідних в Україні: «Відвідування могил, поховань – дійсно в основі європейської культури, християнської цивілізації».

Торік, у червні, товариство депортованих українців зверталось до Президента України, МЗС України з проханням, щоб тодішній міністр Арсеній Яценюк доніс до ЄС проблему українців, народжених на території сучасної Польщі. Однак від Секретаріату Президента відповіді не дочекались, МЗС у листі навіть не згадало про виселених людей. Як наслідок, більше півмільйона депортованих українців з місцем народження у паспорті «Польща» можуть отримати візу лише на загальних підставах. Літні люди, які мешкають переважно у селах в усіх областях Західної України, фізично неспроможні стояти цілий день під польським консульством. Володимир Середа сьогодні апелює до генконсульства Польщі у Львові: «Це принципово, щоб видавали багаторазові річні візи. Тим паче, що до 30 листопада, дня підписання угоди, вони були. Візи можуть бути групові, коли є запрошення і це вже полегшить ситуацію, коли передбачається якась культурологічна подія».

Консул: «Я — за права депортованих українців»

Генеральний консул Польщі у Львові Веслав Осуховський у коментарі Радіо Свобода зауважив: «Я сам хочу, щоб в угоді про візовий режим була категорія депортованих українців. Бо я є не байдужим щодо відвідування могил, щоб були тісні родинні контакти по обидва боки кордону».

Однак наразі, якщо і видаватимуть візи на групу депортованих українців, вони будуть на одноразову поїздку. 3-го або 4-го березня у Польщі у селі Млини мають вшановувати пам’ять автора українського гімну, отця Михайла Вербицького і відвідати могили замордованих у Павлокомі українців. А 8 березня запланована культурологічна акція неподалік Перемишля в рідному селі отця Вербицького. Але на цей захід депортовані українці не потраплять: не встигнуть вдруге оформити візу.
XS
SM
MD
LG