Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:42

Майбутнє незалежного Косова: ще дуже багато нових викликів


Анамарія Рамач Белград, 15 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Очікується, що в неділю, 17 лютого, провінція Косово проголосить в односторонньому порядку незалежність від Сербії. Однак наймолодшу європейську країну не визнають Сербія, Росія і навіть ООН...

Косово матиме новий прапор, новий гімн та підтримку багатьох західних країн. І хоча косовський парламент, імовірно, проголосить незалежність від Сербії, це буде держава під наглядом ЄС. Через погрози Росії накласти вето не визнає формально Косово Організація Об’єднаних Націй. Експерти кажуть, що ця тривала невизначеність статусу Косова не обіцяє поступу у досягненні стабільності в неспокійному балканському регіоні. Даніел Сервер, віце-президент американського Інституту миру, пояснює: «Косовари не будуть членами Генеральної асамблеї, а тому не матимуть членського квитка у клубі суверенних держав. На мою думку, це велике нещастя. Доти, доки триватиме невизначеність у питанні про те, хто є суверенним на цій території, буде актуальною й регіональна нестабільність».

Косово ще тривалий час залежатиме від зовнішньої допомоги

Вплив Белграда на сербську громаду на півночі Косова означає, що навіть після досягнення незалежності лідери етнічних албанців не матимуть повного контролю на своїй території. У той час як США та більшість країн Євросоюзу, ймовірно, визнають Косово незалежною країною, Сербія та Росія навряд чи це зроблять.

Д. Сервер, американський дипломат, який у 90-их був посланцем у Боснії і Герцеговині, каже, що суперечливе Косово залежатиме в основному від зовнішньої допомоги: «Надзвичайно погано розпочати свою історію без визнання своїм найближчим сусідом... Найважливішим у цьому є те, що в очах Сербії косовська проблема все ще буде відкритою, а це сприятиме зростанню націоналістичних структур у Сербії. Косово буде опиратися на Захід більше, ніж Захід цього хотітиме, та більше, ніж це буде корисно для Косова. Таким чином ми самі накладаємо на себе довготривале зобов’язання».

Нова держава перейде під протекторат ЄС

Косово фактично більше не буде протекторатом ООН, а буде під протекторатом ЄС. В очікуванні проголошення незалежності ЄС готується до відправки приблизно 2000 поліцейських, суддів та цивільної адміністрації до провінції. Представництво Євросоюзу має до червня замінити нинішню місію ООН.

Тім Джуда, кореспондент британського тижневика «Економіст», каже, що попри нерівні шанси, успіх місії ЄС є життєво важливим для Брюсселя: «Подивіться на мапу. Це не є периферія Європи. Територія оточена країнами НАТО та ЄС. Так, звичайно, Косово матиме шанс. Життя буде важким. Там буде неспокійно. Будуть проблеми. Але Косово не десь далеко. Воно повністю оточене територією ЄС. А тому в інтересах ЄС (а це надзвичайно міцний блок, що налічує 500 мільйонів людей та 27 держав) не дозволити, щоб місія провалилася».

Досі ніхто не знає, як довго триватиме місія ЄС, які вона матиме повноваження.

Місія й тема дипломатичного визнання Косова є суперечливою і серед країн-членів ЄС. Деякі засоби масової інформації заявляють, що такі країни, як Кіпр, Греція, Румунія, Болгарія, Словаччина та Іспанія, не планують визнавати Косово. Європейські міністри закордонних справ мають провести засідання у понеділок у Брюсселі, на якому, ймовірно, обговорюватимуть і це питання. А в зв''язку зі спекуляціями ЗМІ міністри, очевидно, цю тему залишать країнам-членам, щоб кожна окремо ухвалила своє особисте рішення щодо визнання незалежності краю.

Брюссель сподівається, що Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун схвалить місію. І таким чином надасть їй ширшої міжнародної легітимності. Але Росія, яка блокує визнання Косова Радою Безпеки, вимагає від ООН не робити цього.

Косовський парламент матиме багато роботи

Після проголошення незалежності косовський парламент буде змушений працювати над низкою законопроектів, які у своєму звіті пропонував посланець ООН Мартті Ахтісаарі минулого року. План Ахтісаарі, який відкинула Сербія, передбачав для Косова «незалежність під наглядом». Косовські законодавці мають ще багато зробити щодо надання сербській громаді у північному Косові автономії, а також ухвалити законопроекти, які захищатимуть релігійні об’єкти. Тім Джуда так пояснює це так: «Насправді йдеться про децентралізацію. А вона передбачає, що території, заселені сербами, матимуть своєрідну автономію. І не тільки автономію. Вони зможуть розвивати зв’язки між собою, а також з Белградом».

Втім, Белград ці стосунки вже розвиває. Сербія відкрила державне представництво у місті Митровиця у північному Косові, щоб стежити за комунальним обслуговуванням. Косовські серби планують заснувати свій «парламент» для регіону північної Митровиці. Політичні аналітики переконані, що це може призвести до фактичного поділу Косова. Джуда каже: «Переважна більшість населення та велика частина території буде рухатися у напрямку нового етапу, в той час як сербські території залишаться на цих де-факто сербських частинах».

На думку фахівців, побоювання та страх від нестабільності будуть присутні доти, доки статус Косова буде відкритим питанням для Сербії. А судячи з коментарів, які надходять з Белграда, цей статус буде й надалі відкритим. Але Джеймс Лайон, балканолог з Міжнародної кризової групи, переконаний, що раніше чи пізніше Белград буде змушений прийняти нову реальність: «Статус Косова залишиться для Сербії відкритим питанням, але, на мою думку, згодом наступить момент катарсису. У мене враження, що попри сильну емоційну проблему, більшість сербів десь у глибині своїх сердець усвідомлює, що Косово ще 1999 року втратив Слободан Милошевич».

Матеріали до теми:

• Косовари повертаються додому на «історичні» вихідні • Незалежність Косова: Рада Безпеки ООН залишається розколотою
XS
SM
MD
LG