Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:55

Незайнятість: куди прямує рівень безробіття?


Наталка Коваленко, Олександр Лащенко Безробіття у Києві опустилося до рівня у 0,3%. А по всій Україні шукають роботу близько 2% людей. Такими є останні офіційні дані. Хоча кілька років тому безробітних в Україні було у 5 разів більше. Про що свідчать саме такі показники безробіття? Наскільки ж легко працевлаштуватися у великих містах і у провінції? Як повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації, на 1 безробітного киянина є 5 вакансій, тоді як, наприклад, на Черкащині на 1 вакантну посаду претендують 24 людини.

ГЛАС НАРОДУ:
Чи доводилося вам або вашим рідним, знайомим поневірятися у пошуках роботи?
Андрій, робітник:
- Взагалі роботу знайти дуже важко. Я влаштувався на завод на 1,5 тис. грн. у місяць, у Світловодську, там моє постійне місце проживання.
Оксана, викладач:
- Поки що мене моя заробітна плата влаштовує, бо я працюю більше ніж на ставку.
Сергій, будівельник:
- Я вже скрізь шукав і зараз шукаю. Роботи ніби й багато, однак часто дурять.
Олена, студентка:
- Треба починати працювати ще студентом, щоб була якась основа.
Михайло, інженер:
- У мене вже стаж 50 років на одному підприємстві. Хто хоче працювати, той і буде працювати.
Проблема зайнятості на Львівщині

У Києві шукають роботу 3 людини з 1 тис.. На Львівщині ж безробітних у 10 разів більше. Як вирішують проблему зайнятості у віддалених районах Львівської області, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.

«Знайти роботу у Львові простіше, ніж у районному центрі, а тим паче в селі. На невеликі зарплати нарікають мешканці прикордонних районів області. Скажімо, у районному містечку середня зарплата становить 500-600 грн, а у Львові – 1,5 тис грн. І водночас львівські підприємці скаржаться на брак професіоналів у різних галузях. Ірина Базилевич, керівник регіонального відділення компанії, зауважила, що сьогодні складно знайти торгових представників, тим паче з вищою освітою, які могли б одягатися і говорити. Та ще й скаржаться, що їм платять мало грошей».

Безробіття у Криму має кримськотатарське обличчя

А безробіття у Криму має кримськотатарське обличчя, стверджує кореспондент Радіо Свобода на півострові Володимир Притула. На Південному березі півострова, у курортних місцях є чимало вільних вакансій, натомість у районах подалі від моря роботи немає. А саме там в основному мешкають кримські татари. Володимир Притула докладніше.

«За офіційними даними, найбільше людей, які тимчасово втратили роботу, у степових районах: Кіровському, Нижньогірському, Ленінському і Білогірському. Саме тут найвища частка кримськотатарського населення. І саме репатріанти найбільше страждають від безробіття. Причин експерти називають кілька, в тому числі високий рівень ксенофобії в Криму і слабка інтегрованість репатріантів у соціально-економічне життя автономії. Загалом, згадані райони за останні 20 років перетворилися у депресивні регіони, де низький рівень інвестицій і високий – соціальних проблем».

Про вирішення проблеми безробіття говорити зарано

Кілька місяців тому в Міністерстві праці України переконували, що «в Україні безробіття на рівні ЄС. Безробіття в Україні є нижчим, ніж в Іспанії, Франції та деяких інших європейських державах». Натомість експерт, голова правління Українського Інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва констатує, що в Україні про вирішення проблеми безробіття говорити зарано.

«У нас дуже велике приховане безробіття. Якщо б у нас було вирішено питання безробіття, то це передбачає в тому числі вирішення питання гідної заробітної плати, яка б дозволяла людям працювати на тих вакансіях, які зараз є. А вони цього не роблять. Вони або вважають за краще залишатись безробітними, або шукають заробіток в інших країнах. Частка людей, для яких робота не є основним джерелом прибутку, тобто офіційна робота, досить значна».

У київському міському центрі зайнятості.

За даними Державного комітету статистики, наприкінці минулого року в Державній службі зайнятості зареєструвалися близько 600 тис. безробітних. Найвищий рівень безробіття нині на Рівненщині – 3,7%, найнижчий у столиці - 0,3%. Кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко побувала сьогодні в організації, яка має опікуватися допомогою тим, хто шукає роботу, у центрі зайнятості.

У вестибюлі київського міського центру зайнятості завжди дуже людно. Михайло в свої 35 років тільки-но здобув вищу освіту і прийшов сюди з надією працевлаштуватися юристом. Хоча до цього працював водієм.

«Перший раз сюди прийшов і навіть не знаю, з чого почати. Шукаю і через знайомих роботу, і тут, теж варіант».

25-річна Оксана вважає, що звертатися в центр зайнятості варто лише тоді, коли є бажання отримати іншу професію.

«Дівчина навчалася на лікаря. Потім прийшла сюди, в неї було бажання відкрити свій бізнес і стати перукарем. Зараз вона працює і заробляє непогані гроші, є директором салону».

Центр зайнятості – найкращий варіант працевлаштуватись для пенсіонерів та інвалідів, переконує 26-річний Олексій.

«Якщо інвалід або пенсіонер прийде сам працевлаштовуватись, то його можуть просто послати, а якщо це буде відбуватись через посередництво центру, то в такому разі більше шансів».

Статус безробітного надається тільки на 7 день пошуків, розповідає директор Київського міського центру зайнятості, Олександр Мельник..

«Якщо протягом 7 днів ми не знаходимо роботи або не робимо дві пропозиції потрібної роботи, то на наступний день надається статус безробітного. А до статусу безробітного майже 80% знаходять роботу, бо роботи дійсно багато. І якщо хтось вважає, що у нашій базі даних є тільки слюсарі й токарі, то дуже помиляється. У нас є вакансії й на 50 тис. грн., але з відповідними вимогами».

За загальною міською базою вакансій за минулий рік вільних місць становило 255 тисяч.

Більше шансів тоді, коли...

Тим часом менеджер з персоналу, киянка Юлія переконує, що більше шансів знайти гідну роботу не в державних центрах зайнятості, а через кадрові агенції, через газети та Інтернет. При цьому вона радить, на що краще звернути увагу:

«Краще займатися прямим пошуком, а не через когось. Роботодавці перед тим, як беруть на роботу, завжди дивляться на досвід роботи, бо це один з найголовніших пунктів. Рекомендації важливу роль відіграють. А ще в загальному роблять психологічну оцінку, дізнаються, чи підійде вона на такого роду роботу».

Боротьба з безробіттям у Польщі

У колишній соціалістичній Польщі рівень безробіття зараз у 4 рази більше, ніж в Україні, тобто 8 %. Хоча 5 років тому він сягав тут 18%, такими є дані Європейського статистичного управління. Як поляки борються із безробіттям, розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.

«Зменшити безробіття вдалося завдяки розвитку конкуренції серед приватних фірм, а також діям з боку держави. У кожному районі Польщі активно працюють центри зайнятості. Використовуючи державну допомогу, вони проводять курси професійної перекваліфікації. Крім того, держава надає кредити для створення фірм, де зможуть працювати випускники вузів. Є також проекти для безробітних жінок, акція «40 ПЛЮС», яким більше 40 років. З іншого боку, в Польщі інколи вигідно бути безробітним. Деяким людям, що мають такий статус, надають соціальну допомогу. Зокрема, людина із 15-річним робочим стажем отримує від держави 200 євро в місяць».

Хоча рівень безробіття в Україні нині в кілька разів менше, ніж 5-10 років тому, за опитуванням Центру Розумкова, українці вважають його однією з трьох головних економічних проблем держави, разом зі зростанням цін та низькою середньою зарплатою.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG