Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:19

Незалежність Косова: перші реакції з України


Богдана Костюк Київ 18 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Проголошення незалежності Косова нині обговорюють у всіх куточках світу. Також і в Україні, яка в останні роки активно шукає шляхи розв’язання так званої «придністровської проблеми» та інших «заморожених конфліктів» у Чорноморсько-Кавказькому регіоні. Як відреагували українські політики і дипломати на події у Косові?

Косовські албінці святкують здобуття незалежності, Приштина, 17 лютого 2008 р.
Міністерство закордонних справ України у своїй офіційній заяві висловило сподівання на мирний розвиток подій у Косові, на відновлення діалогу між усіма залученими сторонами.

У заяві МЗС, зокрема, сказано: «Майбутнє Косова і регіону в цілому – в європейській перспективі. Тільки у такий спосіб можна буде гарантувати збереження стабільності, недопущення насильства та забезпечення громадянського миру. Виходимо з того, що права і свободи усіх громадян та етносів, які населяють Косово, будуть належно забезпечені... Як і більшість країн, вважаємо, що ситуація навколо Косово не може бути прецедентом».

Експертні оцінки

Але якраз у цьому – «безпрецедентності» – не впевнені українські політики і дипломати. Так, відомий громадський діяч, колишній посол України у США та Ізраїлі, Юрій Щербак в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що офіційний Київ має чітко визначитись щодо Косова, оскільки «проголошення Косовим незалежності – дуже серйозна подія, яка стане «запускним» механізмом для різного роду подій з переділу світу, що можуть призвести до дуже поганих наслідків».

«Я не певен, що у Косові все може минути без якихось конфліктів з людськими жертвами. Фактично, Косово поставило хрест на Гельсінкському процесі, тому що питання недоторканності територій і кордонів вчора фактично зняте. Проблема ще й у тому, що існує Албанія як держава. Значить, це буде друга маленька Албанія? У Македонії вони схочуть ще третю створити Албанію? Що ж це таке, чому? Припустимо, курди: вони зараз мають повне право на проголошення незалежності, бо вони є етнічною групою, відмінною від турків чи від іракських шиїтів та сунітів. Курди – це самостійна, самодостатня національна група. Але коли усі національні групи, які належать до якоїсь держави, яка існує як держава, почнуть проголошувати свою самостійність, це небезпечно. По-перше, це небезпечно для Росії, тому що там ці процеси в окремих регіонах почнуться. По-друге, це так само небезпечно і для України. І по-третє, нашій країні треба було давним-давно, без огляду на великі держави чи сходу чи заходу, проробити свою власну «косовську політику», тепер її проголосити і бути послідовними», – наголосив Юрій Щербак.

А вже екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко зазначає, що питання Косова є принципово важливим для української держави, що вимагає чіткої позиції від влади.

Косовські серби на акції протесту у сербській частині Мітровіци, 18 лютого 2008 р.
«Це безпосередньо може впливати на процеси, які відбуваються поруч з Україною і теоретично можуть становити для нас пряму загрозу. Сьогодні дуже важливо, щоб уряд України конкретно відреагував на ситуацію, котра турбує фактично всі держави світу. Просто намагатись чекати на розвиток подій і потім визначатись, що саме ми маємо говорити з цього приводу, неприпустимо. Однозначно, з точки зору наших довгострокових державних, національних інтересів є позиція, яка б виключала визнання Україною цього нового утворення. Ми або будемо послідовно виступати за територіальну цілісність, за те, що якщо нові держави утворюються, то виключно за згодою усіх сторін і при відповідному рішенні з боку ООН. Або ж ми сприяємо відкриттю того «ящику Пандори», що може стати ланцюгом у дуже небезпечних кривавих подіях близько до України», – заявив Костянтин Грищенко.

Дещо спокійніше дивиться на ситуацію, пов’язану з проголошенням Косовим незалежності, політолог, експерт Центру імені Розумкова Валерій Чалий: «Ситуація, що склалась у Косово, по суті штовхає систему міжнародну до переформатування. Ці виклики, які сьогодні з’явились, на них немає відповіді ні у системі міжнародного права, ні у форматі ООН. І, мабуть, не могло бути іншого виходу у цій ситуації, але ж питання полягає у наступному: чому не було намагань знайти інший вихід, інші механізми реагування на косовську проблему? Україна, на мій погляд, не виробила свою позицію. Так, дійсно, є заява МЗС – але це не та заява, яка повинна звучати з боку України як держави, яка є контриб’ютором європейської системи безпеки. І яка у принципі може зітнутись з багатьма проблемами у майбутньому, які підштовхне самопроголошення незалежності Косова. Я далекий від того, що зараз почнеться парад суверенітетів, бо ж не все так просто, але я також не можу підтримати думку, що Косово не є прецедентом. Я не думаю, що така аргументація дає відповіді на всі питання».

Реакції політиків

В етнічно розділеному місті Мітровіца французькі миротворці підсилюють пропускні пункти. За безпеку Косова відповідає 16,000 тисячний контингент військ НАТО
Колишній міністр закордонних справ, нині народний депутат України (фракція «НУНС») Борис Тарасюк, який нині відвідував Берлін, в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: «Тема Косова у центрі уваги європейського політикуму, про це пишуть усі європейські видання, кадри з того краю можна бачити на провідних телеканалах. Європу цікавить офіційна позиція України, я ж можу посилатись на позицію, висловлену у заяві МЗС. Зі свого боку можу додати, що питання визнання незалежності Косова – це пріоритет у порядку денному сьогоднішнього засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу. Очевидно, не всі будуть готові визнати незалежність Косова, 5-6 країн утримаються від визнання на даному етапі. Оприлюднена заява МЗС України сприймається як проміжна, як проміжний етап, це ще не останнє слово нашого зовнішньополітичного відомства. Також додам, що у будь-яких варіантах визнання незалежності Косова, залежно від того, яку роль будуть відігравати міжнародні інститути – такі як Євросоюз, ОБСЄ, ООН, буде залежати, чи цей процес проходитиме поступово і безконфліктно, чи буде інший розвиток ситуації. Ніхто сьогодні гарантій дати не зможе».

Правник-міжнародник, народний депутат України (Партія регіонів) Леонід Кожара наголошує на відсутності міжнародно-правових підстав для визнання Косового незалежною державою: «На жаль, ні ОБСЄ не спромоглося створити якісний переговорний політичний процес, щоб надати легітимність процесу визнання. На жаль, по колишній Югославії були створені лише трибунали, які несли функцію покарання військових злочинців і так далі. Тож зрозуміло, що уже у перші години після проголошення Європа почала, ну, скажімо так, світ, у першу чергу Європа, розкололась. Є заяви Греції, Румунії, Словаччини про категоричне невизнання. Для України, з точки зору середньострокової перспективи, є ризики і небезпеки. Україна не є мононаціональною чи моноконфесійною державою, у нас живе кримськотатарська спільнота, де є гарячі голови, радикально налаштовані мусульмани. Якщо ми хочемо дивитись на перспективу, мусимо бути готовими і до такого розвитку подій, коли кримські татари спробують використати досвід косоварів».

А лідер Партії регіонів Віктор Янукович запропонував Україні стати ініціатором конференції світових лідерів, які б виробили нові угоди з гарантії державним суверенітетам, мовиться у повідомленні прес-служби партії.

XS
SM
MD
LG