Доступність посилання

ТОП новини

Торгувати з Європою: виграє чи програє український бізнес?


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Європейський Союз нині є найбільшим торговельним партнером України. За 2006 рік товарообіг з ним склав 26млрд. євро, це більше, ніж товарообіг України з Російською Федерацією. Україна ще на один крок наблизилася до Європи. Українська держава розпочала офіційні переговори про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Наскільки вдалим є цей старт? Виграє чи програє Україна, відкривши для Європи свої внутрішні ринки? Які плюси і мінуси отримає вітчизняний бізнес на ринках європейських? Яким є досвід інших держав колишнього СРСР? І коли Україна може стати повноправним торговельним партнером?

ГЛАС НАРОДУ:
Яких торговельних партнерів потребує Україна та з ким їй вигідніше налагоджувати економічні стосунки і чому?
Сергій, прораб:
- Краще з Росією, бо старий друг - краще нових двох.
Руслана, домогосподарка:
-З країнами ЄС, бо там ширші горизонти і умови кращі. Можливостей там більше.
Петро, пенсіонер:
- Безумовно, з ЄС. З Росією тільки сировиною та військовою технікою можна торгувати. Вони такі ж бідні, як і ми, і кораблі у них тонуть.
Світлана, вчитель музики:
- Одне іншому не заважає. Я щойно приїхала з Болгарії і, чесно кажучи, там не набагато краще. Щоправда, ціни на продукти харчування і одяг значно дешевші, порівняно з українськими.
Кирило, волонтер:
- З країнами ЄС краще. Будуть інвестиції в Україну. Експорт та імпорт. Але доведеться деяким нашим підприємцям "згорнутися".
Український виробник змушений буде потіснитися

Коли Україна приєднається до зони вільної торгівлі, більшість митних тарифів будуть знижені, а це призведе до засилля на український ринок дешевих товарів, зазначає Зиновій Бермеш, голова асоціації роботодавців Львівщини. Відтак український виробник змушений буде потіснитися.

«Вже, напевно, 2-3 роки держава мала насаджувати енергозбереження, зменшення матеріалоємності у собівартості товарів. Сьогодні, коли ми не подбали про це, наші товари виявилися дорожчими, і це найбільша проблема».

Наситити європейський ринок українськими помідорами чи картоплею поки що не вдасться, говорить Сергій Архипов, фермер з Миколаївщини. На його думку, вітчизняні сільськогосподарські товари, крім зерна, не витримають конкуренції.

« Якщо будуть по європейських цінах європейські технології, тоді вже можна щось підняти. Є на цьому ринку і посередники, які не дадуть нам нічого заробити зайвого, адже там набагато дешевше».

Скасування митних тарифів та стандарти виробництва

Створення зони вільної торгівлі передбачає скасування митних тарифів на торгівлю товарами між двома сторонами. Але після того, як Україна приєдналася до Світової організації торгівлі, ці тарифи і так будуть поступово знижуватися, кажуть фахівці з Міжнародного центру перспективних досліджень. Поглиблена ж вільна торгівля, а саме таку угоду з ЄС і планує підписати Україна, стосується регуляторного законодавства. Іншими словами, українські підприємства змушені будуть переглянути стандарти виробництва. А це матиме позитивні наслідки, вважає експерт Центру Олександр Жолудь.

«Така зона вільної торгівлі буде змушувати наших виробників підтягувати якість своїх товарів до європейських стандартів. Якість товарів, які вони вироблятимуть, і для України буде також зростати. Також можна певною мірою говорити і про збільшення асортименту товарів. На першому етапі виграють наші основні експортери - металурги».

Більший доступ до європейського споживача

До країн Євросоюзу Україна експортує хімікати, металопродукцію, машинне устаткування. Як зазначив у інтерв’ю Радіо Свобода старший дослідник Центру досліджень європейської політики в Брюсселі Майкл Емерсон, Україна може отримати більший доступ до європейського споживача, якщо підтягнеться до тамтешніх норм.

«Стосовно металів, то дійсно, зараз існують квоти на експорт української сталі до ЄС. Але як тільки країна повністю приєднається до СОТ, то ЄС буде зобов’язаний скасувати ці обмеження. Тому ця проблема розв’язується. А щодо аграрної продукції, то якщо Україна хоче експортувати перероблені продукти, то має задовольняти стандарти ЄС в галузі охорони здоров’я. Але якщо Україна все ж таки хоче отримати доступ до серйозного ринку, то має над цим попрацювати».

Як зона вільної торгівлі позначилася на латвійській економіці?

Латвія є членом Світової Організації Торгівлі та Євросоюзу і не тільки користується пільгами, які надає членство в цих структурах, але й підпорядковується визначеним вимогам та правилам. Зокрема, це стосується реструктуризації цукрової промисловості країни. Після того, як СОТ порушила справу проти ЄС, відстоюючи інтереси таких світових виробників цукру, як Бразилія і Таїланд, Євросоюз був змушений частково відкрити кордони для дешевого цукру з цих країн. Це призвело, зокрема, до закриття двох латвійських цукрових фабрик. Виробництво цукру вже припинене, а підприємства отримали компенсації у майже 50 млн. євро. А от місцеві виробники рапсу для підсилення конкурентноздатності об’єднались у кооператив «Латрапс», розповідає ризька кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип.

«440 латвійських сільських виробників вирішили об’єднатись у кооператив, який зараз є найбільшим з профільних у Латвії. За словами голови правління «Латрапсу» Юріса Лаздиньша, спільними зусиллями вдалось закупити необхідне обладнання, був побудований комплекс первинної обробки зерна та рапсу, а незабаром «Латрапс» планує запустити завод з виробництва біодизельного палива».

Питання конкуренції та захист національних ринків

Зона вільної торгівлі передбачатиме не лише торгівлю, як таку, рух товарів чи послуг, вона також стосуватиметься вироблення спільних способів антимонопольного регулювання, питань конкуренції. Відтак, говорити лише про те, що шлях до зони вільної торгівлі передбачає захист національних ринків, недоречно, говорить економічний експерт Ігор Бураковський. Кожна держава має не стільки підтримувати власного товаровиробника, скільки створювати для нього сприятливе середовище.

«Мова йде про проведення податкової реформи. Мова йде про впорядкування системи соціальних нарахувань, які сплачують наймані працівники та працедавці. Це стосується сільського господарства. Якщо ми будемо очікувати, доки національні виробники стануть конкурентоспроможними, то тоді нам взагалі треба було здобути світовий ринок, тому що стають конкурентоспроможними тільки в процесі конкуренції. І в даному випадку так і треба діяти державі. Якби у нас не було конкурентоспроможних товарів, то, очевидно, не зростав би такими темпами експорт, як це відбувається упродовж останніх 5-7 років».

Від 1-го до 3-х років або ж від 2-х до 5 років — стільки часу, за оцінками різних експертів, потрібно Україні для створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Успіх переговорів великою мірою залежатиме від чіткої організованої діяльності українських урядовців, їхнього вміння налагоджувати контакт з бізнесовими колами і громадськістю з тим, щоб виробити спільне бачення української економічної політики.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:

Матеріали до теми:

• Щоб успішно торгувати з ЄС, Україна має координувати європейську політику – брюссельський експерт
XS
SM
MD
LG