«Зів’яле листя» Івана Франка вперше вийшло чеською мовою

Перекладача і літератора Яна Владислава чехам представляти не треба. Йому належать найвідоміші переклади на чеську Шекспіра і Гете, сучасних французьких та італійських письменників. Глибоку шану співгромадян Ян Владислав заслужив також своєю мужньою громадянською позицією. Він один з тих, хто поставив підпис під антикомуністичною «Хартією 77», активно займався самвидавом, через що в 1981 був змушений емігрувати.

Українською мовою Ян Владислав захопився ще студентом Карлового університету, зокрема, вивчити українську йому допоміг близький приятель історик Орест Зілинський. Особливо Яна Владислава захопила Франкова поезія, над «Зів’ялим листям» він працював усе своє життя. І врешті мрія здійснилась: вперше в Празі вийшов у світ повний переклад «Зів’ялого листя», від тепер не тільки про безсмертну «дівчину з горіха зерня», а всі три жмутки поетичної драми чехи прочитають рідною мовою.

На думку празького україніста Богдана Зілинського вихід книжки стане однією з найважливіших подій нового літературного року в Чехії: «Я вважаю це видання важливим тому, що це взагалі перша монографія, присвячена поетичній творчості українського автора після багатьох років, може, і після чверть століття. Важливо і те, що перекладач, відомий сьогодні в Чехії Ян Владислав, отримав від видавця можливість підібрати одну книжечку, один переклад, який йому обіцяли надрукувати. І він зупинився на поезії Івана Франка «Зів’яле листя».

«Зів’яле листя» вийшло в празькому видавництві «БіБі/арт» наприкінці минулого року і вже належить до букіністичних раритетів.

І з Братислави надійшла добра новина

У перекладі словацькою вийшла збірка поезій Петра Мідянки «Запах верховинців». Автора перекладу Патрика Орєшека, за його словами, захопила самобутність поетичного вислову людини, яка живе в непорушному контакті з природою, саме в цьому одна з визначальних рис поезії, яка мотивувала працю над перекладом.

«З віршами Петра Мідянки я ознайомився приблизно у 2002 році, коли ще студентом україністики провів півроку в Ужгородському університеті. Тоді в одній книгарні я купив збірку віршів Петра Мідянки. Передусім вона мене зацікавила, я б сказав, особливою візуальною стороною. Я відклав книжку десь на 3-4 роки, але до неї повертався. Поезія притягала не завжди зрозумілою мені поетикою, вона дуже специфічна й прив’язана до регіону, в якому живе Петро Мідянка» – сказав Патрик Орєшек.

Поезія Петра Мідянки словацькою, Франко в перекладі чеською — ці книги поповнюють полицю української літератури серед поетів-сучасників у Чехії та Словаччині.