Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:39

Колишні в’язниці окупаційних режимів у Львові планують відкрити для огляду


Галина Терещук Львів, 20 лютого 2008 ( RadioSvoboda.Ua ) – Львівські науковці та дослідники вперше оглянули тюрму на Лонцького. Тут у минулому столітті діяли оперативні карально-репресивні структури польського, радянського та німецького окупаційних режимів. Це також була в''язниця для політичних в''язнів, серед яких чимало відомих українців, поляків, євреїв. У тюрмі на Лонцького планують створити меморіально-дослідницький комплекс пам''яті жертв окупаційних режимів.

Вперше для невеликої групи журналістів і депутатів міськради працівники СБУ відчинили двері слідчого ізолятора восени 2005 року. У 1939-1941 роках тут були скоєні наймасовіші вбивства галицької інтелігенції. Розташована вона неподалік центральної частини міста, тюрма НКВС була найжорстокішою в усій Галичині. Це була в’язниця, у якій протягом усього періоду боротьби українців за власну державність, тут їх утримували і катували. Наймасовіші вбивства відбувались наприкінці червня 1941 року, коли Червона армія покидала Львів, а німецька наступала. 1645 людей закатували протягом кількох днів.

У час німецької окупації на Лонцького допитували і вбили багатьох провідників ОУН, зокрема генерала УПА Івана Климіва під псевдо «Легенда».

Після Другової світової війни тюрму використовували енкаведисти. Через неї пройшли тисячі відомих львів’ян, зокрема глава УГКЦ кардинал Йосип Сліпий, провідник ОУН Роман Шухевич.

Я бачила страшні темні камери, на стінах досі сліди від людської крові. Можна лише уявити, скільки вистраждали ті люди, які тут перебували. У роки незалежності України в тюрмі на Лонцького розташовувався слідчий ізолятор СБУ, який теж «прославився» вбивством невинного молодого чоловіка.

На подвір’ї колишньої тюрми є людські поховання

Дослідники історії УПА разом із місцевими депутатами домоглись, що у колишній тюрмі буде створений меморіально-дослідницький комплекс пам’яті жертв окупаційних режимів. У ньому можна проводити оглядові екскурсії і займатись дослідженням визвольного руху. Наразі мерія вирішує питання фінансування для реалізації проекту і майнові.

Автор численних книг про український повстанський рух Ярослав Сватко зазначив: «У цій камері можна було б зробити експозицію про людину, яка сиділа. Скажімо, про кардинала Сліпого була б достатньо цікава для всіх людей, які б сюди прийшли і водночас це показувало б, як діяла радянська карально-репресивна система, кого вона нищила і намагалась винищити з суспільства, щоб українці перестали бути українцями».

Науковцям і дослідникам дозволили ознайомитися із приміщенням колишньої тюрми, оглянути підвал, поверхи, тюремний дворик, камери, тюремне обладнання, що ще збереглися від страшних часів окупації. Однак на подвір’ї ще потрібно проводити дослідження. Оскільки там є ще людські поховання. Принаймі це підтверджує біолокаційна рамка. Меморіал у Львові створюватимуть за досвідом Польщі, Литви і Чехії.
XS
SM
MD
LG