До нього, як очікують, запросять і Народну національну партію («Авамі»). Ця світська й миролюбна партія об’єднує переважно пуштунів – народ, який у сусідньому Афганістані становить кістяк руху «Талібан», – і базується переважно в Північно-західній прикордонній провінції, що межує з Афганістаном.
Наваз Шариф закликає об’єднатися
Наваз Шариф, якого усунув від влади 1999 року внаслідок перевороту президент Первез Мушарраф, закликає всі партії об’єднатися, щоб «назавжди позбавити Пакистан диктатури»: «Народ виніс свій вирок. Мушарраф ніколи не розумів цього рішення народу. Він заплющував на це очі і все говорив: «Я піду, коли люди цього захочуть». І от люди сказали, чого вони хочуть».
Перемога дотеперішніх опозиціонерів значно послабила позиції Первеза Мушаррафа, якого минулої осені переобрали на президента на новий термін. Але він уже заявив, що не збирається у відставку через програш його прихильників на парламентських виборах.
Сполучені Штати Америки вже теж висловили сподівання, що новий уряд знайде спосіб співпрацювати з президентом. Адже Первез Мушарраф після терактів у США 2001 року став головним союзником американців у боротьбі проти тероризму й ісламістів — попри звинувачення і самих пакистанців, і міжнародних правозахисників щодо надто вже «твердої руки» й диктаторських замашок президента Пакистану.
У Сполучених Штатах Америки готові до співпраці з майбутнім урядом Пакистану і водночас зацікавлені, щоб і Первез Мушарраф залишився при владі, заявив Президент Джордж Буш: «Настав час, щоб новообрані зібралися й створили свій уряд. І тут постає питання: чи будуть вони друзями Сполучених Штатів? Я дуже сподіваюся, що будуть. Нам потрібен Пакистан як важливий союзник».
Ісламісти зазнали втрат
Водночас внаслідок виборів значних політичних втрат зазнали ісламістські партії. Їхня головна коаліція — Об’єднана рада дії — не лише зменшила своє представництво в парламенті, а й втратила владу в Північно-західній прикордонній провінції.
Тепер представники майбутньої коаліції кажуть, що покладуть край практиці попередніх часів, коли за офіційної політики боротьби з терором ісламістська влада цієї прикордонної провінції насправді допомагала повстанцям, іще й за допомоги певних елементів у центральному уряді Пакистану.
Чоловік небіжчиці Беназір Бгутто Асіф Алі Зардарі, нині співголова її партії, заявляє, що піде на переговори з повстанцями «Талібану», «Аль-Каїди» та інших войовничих противладних рухів у Пакистані. Водночас він наголосив, що його стратегія не виключає й воєнної сили: «Іде війна терору проти Пакистану, і ми маємо воювати в ній, бо це й наша війна».