Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:00

«Пікардійська терція» – лауреат Шевченківської премії


Галина Терещук Львів, 25 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Вокальна формація «Пікардійська терція» стала лауреатом Шевченківської премії. 15 років поспіль у шоу-бізнесі львівський чоловічий секстет популяризує українську культуру і довів, що українська пісня конкурентоспроможна. Державна відзнака, зізнались в інтерв’ю Радіо Свобода художній керівник «Терції» Володимир Якимець і вокаліст Славко Нудик, лише спонукає до творчості – видання нових дисків.

Вістка про здобуття Шевченківської премії була несподіванкою для пікардійців, зізнались Володимир Якимець та Славко Нудик.

Володимир Якимець: «Мені здавалось, що люди, члени комісії, візьмуть до уваги, що 15 років для колективу — це не так уже й багато. А тим більше, ми більш естрадного напрямку, а не класичного. Мені було приємно довідатись про перемогу».

Славко Нудик: «Приємне ставлення до найвищої відзнаки. Приємно бути у компанії таких лауреатів як Стус, Яремчук, Зінкевич, Тичина, Майборода. А з іншого боку не вельми приємно бути у товаристві Хрущова, який лауреатом премії Шевченка став у 60-х. Є така категорія як секретні лауреати премії».

Головна заповідь — чесно працювати

Найбільшою розкішшю в житті для пікардійців є займатись тією роботою, яка не тільки дає можливість заробити на життя, але й приносить задоволення. І це їм вдається 15 років. Госпрозрахункове підприємство з 1999 року «Терція» заробляє на себе, і це при тім, що пікардійці не співають російською мовою і дотримуються своїх життєвих засад.

Славко Нудик: «Перш за все – чесно робити свою роботу, дивитись щиро і відкрито людям у вічі. Це вже як наслідок. Це є перша і друга заповідь. Найголовніша – чесно працювати і віддавати себе повністю. І робота, і хобі водночас».

Володимир Якимець:«На відміну від більшості акапельних гуртів, не лише українських, але й у світі, є тенденція, щоб просто робити акапельні версії відомих уже пісень. А для нас більше вартує власна творчість. Ті ж самі пісні, які принесли нам популярність: і «Старенький трамвай», і «Пустельник», — лишаються нині класикою української естради, це авторські пісні, наші. Людина має щось після себе залишити, щоб її не згадували лише як виконавця, а ще й як цікаву творчу особистість».

Шанувальники цінують щирість

У 1992 році в актовій залі Франкового вузу відбувся перший концерт «Пікардійської терції» у складі 4 чоловіків. Вже через два роки колектив нараховував 6 осіб і став вокальною формацією за участю Славка Нудика, Володимира Якимця, Андрія Капраля, Андрія Шавали, Романи Турянина, Богдана Богача і з незмінним керівником та менеджером Романом Климовським.

«Одне з найбільших досягнень нашого колективу — це те, що ми маємо право власного вибору. Ми думаємо, в яких концертах брати участь, які проекти підтримувати. Треба бути відвертими із слухачами і з собою водночас», – зазначив Володимир Якимець.

Грошову винагороду шевченківські лауреати планують витрати для розвитку формації. Невдовзі шанувальники «Терції» побачать другий диск фольклору і новий альбом «Етюди» із джазовими елементами.
XS
SM
MD
LG