Київ, 26 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Реальні загрози чи політичні ходи команди Президента? У Раді національної безпеки та оборони заявляють, що недієздатність парламенту створює загрози національним інтересам. Чи справді такі загрози існують? І якщо так, то які саме?
Шість тижнів «простоювання» парламенту і про його недієздатність заговорили у Раді національної безпеки та оборони. І хоча Раїса Богатирьова висловила сподівання, що депутатам таки вдасться домовитися і 4 березня Верховна Рада запрацює, Секретар РНБО наголосила, що недієздатність парламенту створює ризики національним інтересам.
«Переконана, що політики, які є у складі Верховної Ради України, дуже чітко знають закони політології. І якщо є бажання знайти компроміс, то починають якраз із тих питань, які не знаходять гострого протистояння. І переконана, що саме цей підхід 4 березня буде покладений в основу відновлення роботи Верховної Ради. В будь-якому іншому випадку вже працюватиме логіка виборця», – зазначила Раїса Богатирьова.
Накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент
Неспроможність Верховної Ради розпочати роботу і справді є небезпечною для країни, вважає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський. Наразі накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент.
Петро Бурковський: «По-перше, це пов’язано із бюджетом. По-друге, це може бути пов’язане із тендерним законодавством. Ми знаємо, що тривалий час іде боротьба за скасування Тендерної палати. І уряд виступив з такою ініціативою, і навіть вніс відповідний законопроект про скасування Тендерної палати. Ну і третє, звичайно, Верховна Рада мала б внести зміни до закону про податок на додану вартість і поскасовувати низку безпідставних пільг через які із бюджету вимиваються кошти. Це питання, які можуть бути вирішені лише на законодавчому рівні».
Під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу?
На думку ж політичного експерта Андрія Єрмолаєва, недієздатність парламенту не несе у собі жодної загрози національним інтересам. Просто під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу.
Андрій Єрмолаєв: «Навіть діюча Конституція враховує випадок, коли з причин політичної кризи чи внутрішніх конфліктів парламент може не працювати, і коді Конституція пояснює, як виходити з цієї ситуації. Це не є якась безпрецедентна ситуація, яка становить загрозу. Оновлена адміністративна команда Президента веде досить агресивну політику тиску і шантажу на депутатів з метою перегрупування сил. На фоні питання про можливий розпуск парламенту, президент пропонуватиме саме конституційну реформу, як панацею по подоланню існуючої кризи».
Крок до порозуміння зробили усі фракції, окрім комуністів, створивши робочу групу, яка протягом цього тижня має напрацювати текст політичної угоди. Планується, що угоду підпишуть у понеділок, перед погоджувальною радою.
«Переконана, що політики, які є у складі Верховної Ради України, дуже чітко знають закони політології. І якщо є бажання знайти компроміс, то починають якраз із тих питань, які не знаходять гострого протистояння. І переконана, що саме цей підхід 4 березня буде покладений в основу відновлення роботи Верховної Ради. В будь-якому іншому випадку вже працюватиме логіка виборця», – зазначила Раїса Богатирьова.
Накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент
Неспроможність Верховної Ради розпочати роботу і справді є небезпечною для країни, вважає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський. Наразі накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент.
Петро Бурковський: «По-перше, це пов’язано із бюджетом. По-друге, це може бути пов’язане із тендерним законодавством. Ми знаємо, що тривалий час іде боротьба за скасування Тендерної палати. І уряд виступив з такою ініціативою, і навіть вніс відповідний законопроект про скасування Тендерної палати. Ну і третє, звичайно, Верховна Рада мала б внести зміни до закону про податок на додану вартість і поскасовувати низку безпідставних пільг через які із бюджету вимиваються кошти. Це питання, які можуть бути вирішені лише на законодавчому рівні».
Під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу?
На думку ж політичного експерта Андрія Єрмолаєва, недієздатність парламенту не несе у собі жодної загрози національним інтересам. Просто під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу.
Андрій Єрмолаєв: «Навіть діюча Конституція враховує випадок, коли з причин політичної кризи чи внутрішніх конфліктів парламент може не працювати, і коді Конституція пояснює, як виходити з цієї ситуації. Це не є якась безпрецедентна ситуація, яка становить загрозу. Оновлена адміністративна команда Президента веде досить агресивну політику тиску і шантажу на депутатів з метою перегрупування сил. На фоні питання про можливий розпуск парламенту, президент пропонуватиме саме конституційну реформу, як панацею по подоланню існуючої кризи».
Крок до порозуміння зробили усі фракції, окрім комуністів, створивши робочу групу, яка протягом цього тижня має напрацювати текст політичної угоди. Планується, що угоду підпишуть у понеділок, перед погоджувальною радою.
