Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:52

«В Україні таке явище як «Путін» навряд чи можливе» – політолог Олексій Гарань


Людмила Ваннек Прага, 26 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У період бездіяльності українського парламенту і розмов про те, що ця бездіяльність може бути реальною загрозою, багато хто звертає погляд на сусідню Росію, порівнюючи себе з цілком протилежною картиною, коли вибори президента ще не почалися, а вже наперед майже відомі їхні результати. Все організовано згори, відомо, хто буде очолювати і державу, і уряд. А як такий спосіб ведення виборчої кампанії сприймається в Україні і наскільки заразною може бути для України ця хвороба під назвою «авторитарний стиль» виборчих перегонів? З такими запитаннями Радіо Свобода звернулося до професора, наукового директора школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексія Гараня.

Олексій Гарань
Олексій Гарань: Я думаю, що в Україні є запит на порядок і на дисципліну. Але порядок і дисципліна – не тотожні авторитаризмові. На мою думку, в Україні таке явище як «Путін» навряд чи можливе в силу як української політичної культури, ментальності, так і в силу цієї реальної розстановки політичних сил, яка склалася в державі, тобто в нас існує певний баланс сил і навряд чи можлива концентрація влади в одних руках так, як це відбулося в Росії. Власне, у нас, в Україні, цього не було навіть за часів Кучми.

Р.С.: Отже, такий варіант абсолютно виключений для України?

О.Г.: Політолог не вживає слова «абсолютний». Я кажу, як на мене, такий варіант є малоймовірним, бо це не відповідає українським політичним реаліям. Скажімо, у нас є запит на рішучого, харизматичного лідера. Але, знову ж таки, це не тотожно авторитаризму Путіна.

Р.С.: Дмитро Медведєв – це не тільки перший кандидат на президента Росії, а й перша людина в «Газпромі». Як відомо, відносини України з «Газпромом» непрості. Що можна, на Вашу думку, очікувати від майбутніх міждержавних відносин у тому разі, якщо Медведєв очолить Росію?

О.Г.: Я думаю, що перше – це те, що принципових змін в українсько-російських стосунках не буде, і Путін, очевидно, залишиться біля керма також. Тому, найімовірніше, динаміка російсько-українських стосунків буде визначатися з одного боку інтересами Росії (тобто, якщо в інтересах Росії буде якимось чином позбавитись одіозних посередників, то вони будуть на це йти). А друге – це буде визначатися динамікою політичної ситуації в Україні. І тут, я думаю, що росіяни будуть, насамперед, рахуватися з ключовими політичними постатями, вони вже не будуть повторювати свою помилку 2004 року, коли всі яйця були покладені в один кошик – у кошик Кучми-Януковича. На мою думку, зараз для росіян зрозуміло, що Віктор Янукович не матиме перспективи стати фігурою номер один в Україні. Росія буде використовувати Партію регіонів, зокрема, в боротьбі проти ПДЧ (Плану дій для членства в НАТО), для послаблення позицій України на газовому фронті, але мені здається, що Росія цілком прагматично буде виходити з того, що не Янукович буде визначати майбутню політичну лінію в Україні. На мою думку, росіяни показують зараз, що вони готові вести переговори з Президентом Ющенком, тим більше, якщо буде підтримка основних, як їх називають, «олігархічних постатей» (у тому числі і з боку Партії регіонів, того ж Ахметова, якщо вони, скажімо, будуть підтримувати Ющенка). З іншого боку, я думаю, що Росія уже встановлює контакти з Тимошенко і буде продовжувати ці контакти з нею як з прем’єром, і, скажімо, якщо вона опиниться знову в опозиції, бо росіяни розуміють, що Юлія Тимошенко може стати фігурою номер один в Україні, тому це не в їхніх інтересах ігнорувати цього потужного гравця.

Р.С.: Отже, підсумуємо: кандидат на президента Росії відомий, результати кампанії прогнозовані, а чи можуть бути для України якісь несподіванки після російських виборів?

О.Г.: Я не бачу несподіванок. Це,найімовірніше, буде традиційна російська позиція. Вона буде достатньо жорстка, вона буде зацікавлена в тому, щоб «вибити» якомога більше переваг (при цьому росіяни можуть погоджуватися на усунення якогось посередника)... Але для того, щоб отримати, скажімо, безпосередній вихід на український газовий ринок – от у цьому, на мою думку, полягає небезпека. З нашого боку, я думаю, треба, щоб влада демонструвала узгоджену лінію і, знову ж таки, це банально повторювати, але прозорість має бути! Ми чули після візиту Президента до Москви, що досягнуто важливих домовленостей, але ми не бачили їх у паперовому вигляді. Розумієте, ось це тривожно... Знову ж таки, є домовленості, але є різні тлумачення щодо того, коли буде усунуто посередника; йдеться про близький термін, чи це відкладається на рік? Тому, на мою думку, якраз ці речі важливі для України.

XS
SM
MD
LG