Під час нещодавнього візиту до КНР міністр закордонних справ Великої Британії Девід Мілібенд натякав на прес-конференції в Пекіні, що піклування про людські права не мають заважати Олімпійським іграм.
«Ми переконані, що Олімпійські ігри –- добра можливість відзначати прогрес, який був досягнутий у Китаї, китайські зобов’язання співпрацювати в мирному руслі зі світовим співтовариством, не відкидаючи цінностей, якими ми всі пишаємося», – зауважив Девід Мілібенд.
А міністр закордонних справ Китаю Ян Цзечі тут же відреагував на сказане Мілібендом: «Не кажіть мені, що є міжнародна підтримка бойкоту Олімпіади у зв’язку із ситуацією з правами людини в Китаї. Це неправда».
І якщо відомий американський кінорежисер Стівен Спілберг відмовився від допомоги Китаю в організації спортивних шоу Олімпіади-2008 із причини підтримки китайською владою Судану та ігноруванні Пекіном вини суданської влади у кровопролиттях і геноциді в Дарфурі, то Девід Мілібенд лишень натякнув про необхідність співпраці між Великою Британією і Китаєм в Африці.
«Чисто спортивна справа» і мільярди прибутків від торгівлі з Китаєм
Ще раніше американський президент Джордж Буш відмовився пов’язувати Дарфур і можливий бойкот Олімпіади в Китаї у зв’язку з тим, що Пекін підтримує суданський уряд економічно і військово. Буш навіть сказав, що розглядає Олімпійські ігри як чисто спортивну справу, і якщо Спілберг дивиться на це інакше, то це його особиста справа.
Навіть європеєць, міністр спорту Словенії, яка нині головує в ЄС, наголосив, що спорт – занадто важлива справа, щоб використовувати його як політичний засіб.
У той же час правозахисна організація «Г’юмен Райтс Вотч» інформує про сьогоднішні арешти владою Пекіна пересічних громадян КНР, які заявляють про пріоритет прав людини над проведенням Олімпіади.
Експерти вважають, що світ не хоче сваритися з владою КНР з простої прагматичної причини – мільярдних прибутків від торгівлі та інвестицій в економіку КНР. Так, прем’єр тієї ж Великої Британії Ґордон Браун, перебуваючи у січні в Пекіні, домовився з китайською владою збільшити торгівлю між двома країнами у наступні чотири роки до 60 мільярдів доларів.