Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:21

Погодинна оплата праці для всіх? Включно з депутатами?


Людмила Ваннек Прага, 28 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Наскільки потрібна українцям погодинна оплата їхньої праці? Чи покращить це життя тих, хто рахує копійки, чи примусить це працювати тих, хто не рахує часу інших? Профільний парламентський комітет підготував відповідний законопроект щодо мінімальної погодинної зарплатні, створена робоча група. Вона має узагальнити всі проблемні моменти, узгодити їх із профспілками і роботодавцями, а відтак винести їх на розгляд Верховної Ради. Радіо Свобода запросило до розмови секретаря Комітету соціальної політики і праці, народного депутата Володимира В’язівського.

Володимир В’язівський
Р.С.: Ще в 2001 році Міжнародна організація праці порахувала, що зарплатня, менш, ніж 3 долари на годину прирікає людину на напівголодне існування. В Україні донедавна оплата однієї години була більш ніж у 6 разів меншою від такого визначеного МОП «напівголодного рівня» – 2 гривні 41 копійка. Чи змінить ситуацію на краще запропонований законопроект?

В.В.: Ми з дуже великою обережністю підходимо до цього рішення, бо є зауваги і з боку роботодавців, і з боку профспілок щодо наслідків прийняття такого закону. Одні бояться, що можуть виникнути питання повного чи неповного робочого дня – як це відобразиться на майбутньому пенсійному забезпеченні працівника; є і побоювання, що в такий спосіб можна буде легалізувати неповний робочий день – що теж є не зовсім зручним для значної частини працівників.

Р.С.: На які категорій громадян розрахований цей законопроект?

В.В.: Скажімо, ми вже зараз можемо фіксувати, що оплата вчителів проходить фактично погодинно. У них визначена кількість годин на тиждень – кожен вчитель, відповідно, має до свого розкладу кількість годин і по факту вже йде погодинна оплата праці. Просто це переноситься формально – зараз при місячній оплаті праці, наприклад, ця людина не має повної ставки, а 0,5 чи 0,7 ставки, але по факту іде обрахування по годинах.

Р.С.: Чи це буде стосуватися і гірників, в яких зарплата взагалі залежить від виробітку, через це вони заходять у вибої, знаючи, що це небезпечно для життя?

В.В.: Були такі пропозиції, щоб саме з шахтарських колективів запровадити таку погодинну оплату праці, але ми знову ж таки виходимо з того, що погодинна оплата не має обмежувати в першу чергу працівників, які переходять на таку форму оплати. Навіть, перейшовши на таку норму оплати, це б не мало пошкодити нічого в стосунках працівника і роботодавця, тому виходимо з того, що за місяць роботи навіть при годинній оплаті праці людина мала би мати можливість заробити достатньо грошей, щоб утримати себе і свою сім’ю.

Р.С.: А чи це також стосуватиметься і народних депутатів України, про яких кажуть, що коли вони не блокують роботу Парламенту, то тільки по кілька годин перебувають у Раді, а решту часу відсутні?

В.В.: Щодо роботи народних депутатів, тут виникають дуже великі курйози. Навіть після того, як було введене рішення голови Верховної Ради щодо проведення оплати нардепів, особливо під час тих випадків, коли Верховна Рада з якихось обставин (блокування, чи інших) не проводить свою діяльність – все одно наштовхуються на цілу низку запитань від Регламентного комітету, який їх вже у письмовій формі скерував до Яценюка. Відповіді поки що не отримали, але -– як секретар Комітету – знаю таку пікантну річ, що десь є узгодження з Регламентним комітетом, що навіть у ті дні, коли були блокування Верховної Ради, одні рахують, що їхня робота полягала в тому, щоб блокувати трибуну, інші ж – заявляють, що через блокування не змогли реалізувати свої функціональні обов’язки як народні депутати. Тому в цій суперечці поки що не поставлено остаточної крапки, але знаю точно, що, здебільшого, голови комітетів підписували табелі виходів і одним, і другим. Не дивлячись на те, працювала Верховна Рада, чи ні.
XS
SM
MD
LG