Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:04

Реальний вимір життя – це те, що залишається у гаманці пересічної людини після витрат на найнеобхідніше


Ціни ростуть швидше, аніж покупець встигає звикнути до нових цінників. І як би не намагалися наполегливі та підприємливі громадяни заробляти більше, вони однак залишаються десь між бідністю і середнім класом. Інфляція робить бідних ще біднішими і не дає можливості формуватися середньому стабільному прошарку суспільства. Між тим, справжнє багатство суспільства визначається якраз саме вмістом кишені пересічного громадянина після витрат на «необхідне». Цей «залишок» дозволяє людині гідно відпочивати, купувати книги, навчатися, подорожувати, словом – розвиватися. А це , в свою чергу, призводить до збільшення вартості робочої сили, тобто здатності людини щось продукувати. Бо тому, хто більше знає, більше вміє, краще виглядає завжди платять більше, аніж загнаному бігом по колу «виживальнику».

У розвинутих країнах на сервіс, розваги та освіту витрачається 70%-80% доходів. В Україні ж на такому рівні інфляція чіпко тримає витрати на необхідне. А останнім часом навіть ця «негативна стабільність» зникла. З вересня минулого року ціни в середньому ростуть на 2% . У січні ж Держкомстат зафіксував найвищий показник інфляції - 2,9% . Лише продукти харчування подорожчали за рік на 28, 5%.

Лише продукти харчування подорожчали за рік на 28,5%

Президент назвав це «викликом, якого не було за останні 7-8 років» і доручив Уряду та Національному Банку вжити термінових заходів для уповільнення процесу знецінення грошей. НБУ відреагував миттєво, назвавши основними причинами росту цін « реалізацію негативних інфляційних очікувань внаслідок надмірної спрямованості бюджету на поточні витрати та «залпові виплати». Іншими словами, люди почали більше купувати, побоюючись подорожчання через те, що Уряд Тимошенко підвищив і підвищує пенсії та ще й розпочав повертати втрачені заощадження. Головний фінансовий центр країни робить песимістичний прогноз, мовляв, за таких умов річний розмір інфляції може сягнути 19,4%.

Натомість, Юлія Тимошенко заспокоює переляканих споживачів: «Країна може бути спокійною - наш Уряд здолає інфляцію, яка нам залишилася у спадок від попередньої урядової команди. Думаю, що антиінфляційні заходи дозволять нам спокійно, без істерик, метушні і піарщини, місяць за місяцем припиняти інфляційні процеси в Україні».

Юлія Тимошенко: «Країна може бути спокійною - наш Уряд здолає інфляцію»

Міністерство економіки для контролю над цінами готує проект про єдиний порядок встановлення цін на основні продовольчі товари. Планується, що усі виробники товарів, ціни на які регулює держава, керуватимуться однаковими принципами при визначенні ціни на свій продукт. Формула визначення ціни повинна буде враховувати собівартість, адміністративні й фінансові витрати, витрати на збут і пов`язані з виробництвом, а також суму прибутку. У Мінекономіки вважають, що такі заходи стабілізують цінову ситуацію на продовольчих ринках і протидіятимуть необґрунтованому підвищенню цін. Передбачається, що відстежувати виконання цієї ухвали буде Державна інспекція за цінами. Уряд наполягає, що кожного місяця зменшуватиме інфляцію і за словами першого віце-прем''єра Олександра Турчинова, збереже прогнозний показник інфляції на кінець 2008 року на рівні 9,6%.

Однак, Голова Національного банку Володимир Стельмах наполягає на 12%, і то, якщо вдасться діяти в рамках спільно виробленої стратегії стримування росту цін. А Секретаріат Президента застерігає Уряд від «ручного» втручання в економіку і визнає лише ринкові методи боротьби з інфляцією.

Інфляцію можна подолати лише спільними зусиллями усіх гілок влади

В жодному разі не конфліктувати, а боротися з інфляцією спільними зусиллями радить усім гілкам влади і директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Адже, на його думку ситуація з інфляційними процесами є досить складною: вони прискорюються. Виробники і споживачі втрачають доходи. Але виробники компенсують ці втрати закладаючи у вартість товару щоразу більші затрати, що призводить до подальшого зростання цін. Споживачі ж не мають жодних компенсацій і тому соціальні стандарти життя падають. Професор Бураковський наполягає, що інфляція в Україні має фундаментальний характер. З одного боку, зростають витрати виробництва, пов’язані із подорожчанням енергоносіїв і ростом цін на світових ринках. З іншого боку, з 2004-го року спостерігається чітка тенденція перевищення грошових доходів над темпами приросту виробництва. Також певним інфляційним фактором є і споживче кредитування.

Тож складається така ситуація коли українці все більше купують, але при цьому все менше можуть купити на свою зароблену гривню.

Щоб відстежити цей процес і головне продемонструвати чи вдасться владі приборкати інфляцію Радіо Свобода проводить моніторинг цін на основні продукти харчування, бензин та оренду житла. Журналісти у Києві, Харкові, Донецьку, Львові та Одесі відстежують вартість умовного «свободівського споживчого кошика» і визначають середні показники цін. Щомісяця «цінова картинка» з''являтиметься на сайті. Те, як мінятиметься ситуація , наскільки тоншими чи товстішими ставатимуть гаманці жителів п''яти найбільших українських міст та чим це можна пояснити – читайте у коментарях.





























XS
SM
MD
LG