Повторна експертиза на вміст алкоголю в крові загиблих, яку зібралися проводити правоохоронці, збентежила батьків. Таким чином усю вину за трагедію хочуть покласти на самих дітей, каже мама загиблого Оксана Давидюк.
«Наші діти не п’яні були, навіть немає легкого сп’яніння… А зараз вони переробляють ту експертизу», – стверджує вона й лише питає: «Чому?»
Оксана Давидюк каже, що діти тільки намагалися перейти колію поблизу платформи: «Вони не йшли по коліях. Якби йшли – поїзд їх би пом’яв повністю, а він лише порозкидав їх, вони були цілі, але по них їздили потяги».
Оскільки навколишні селяни говорили про відсутність прожектора на електровозі в момент аварії, батьки вирішили самі побачити його на власні очі – і поїхали до Львова, де злощасний електровоз перебуває на технічному огляді, розповідає батько, Анатолій Климентьєв: «Ми побачили – прожектора нема. Скло в ньому вибите…».
Голова Миротинської сільради Василь Мартинюк першим із селян потрапив на місце трагедії. Каже, що в одного з хлопців ще прослуховувався пульс.
Мартинюк також чув про несправність прожектора: «Якби був винен сам машиніст, його б давно притягли до відповідальності. Але на станції Шепетівка був складений дефектний акт про те, що там не горів прожектор. І черговий по станції дав дозвіл на виїзд».
Пішохідна доріжка – ціною шести життів
Самі залізничники не заперечують факту побитого скла в прожекторі. Але, як зауважив головний інженер із безпеки руху Костянтин Азаренко, «там тріснуло скло в прожекторі, але це не впливало, він працював».
Цю версію підтримують і правоохоронці, каже прокурор Рівненської області Анатолій Пришко: «Електровоз у Львові, він опечатаний. Наші фахівці туди виїжджали, і, як вбачається з огляду, прожектор горів, був у справному стані».
Після тієї трагічної ночі селяни домоглися одного: обіцянки влади і залізничників облаштувати асфальтовану пішохідну доріжку вздовж залізничної колії, щоб у негоду можна було пішки дістатися до сусіднього села. З подібним проханням миротинський сільський голова звертався до районної влади і раніше.
Матеріал до теми:
На Рівненщині пасажирський поїзд переїхав шістьох людей
«Наші діти не п’яні були, навіть немає легкого сп’яніння… А зараз вони переробляють ту експертизу», – стверджує вона й лише питає: «Чому?»
Оксана Давидюк каже, що діти тільки намагалися перейти колію поблизу платформи: «Вони не йшли по коліях. Якби йшли – поїзд їх би пом’яв повністю, а він лише порозкидав їх, вони були цілі, але по них їздили потяги».
Оскільки навколишні селяни говорили про відсутність прожектора на електровозі в момент аварії, батьки вирішили самі побачити його на власні очі – і поїхали до Львова, де злощасний електровоз перебуває на технічному огляді, розповідає батько, Анатолій Климентьєв: «Ми побачили – прожектора нема. Скло в ньому вибите…».
Голова Миротинської сільради Василь Мартинюк першим із селян потрапив на місце трагедії. Каже, що в одного з хлопців ще прослуховувався пульс.
Мартинюк також чув про несправність прожектора: «Якби був винен сам машиніст, його б давно притягли до відповідальності. Але на станції Шепетівка був складений дефектний акт про те, що там не горів прожектор. І черговий по станції дав дозвіл на виїзд».
Пішохідна доріжка – ціною шести життів
Самі залізничники не заперечують факту побитого скла в прожекторі. Але, як зауважив головний інженер із безпеки руху Костянтин Азаренко, «там тріснуло скло в прожекторі, але це не впливало, він працював».
Цю версію підтримують і правоохоронці, каже прокурор Рівненської області Анатолій Пришко: «Електровоз у Львові, він опечатаний. Наші фахівці туди виїжджали, і, як вбачається з огляду, прожектор горів, був у справному стані».
Після тієї трагічної ночі селяни домоглися одного: обіцянки влади і залізничників облаштувати асфальтовану пішохідну доріжку вздовж залізничної колії, щоб у негоду можна було пішки дістатися до сусіднього села. З подібним проханням миротинський сільський голова звертався до районної влади і раніше.
Матеріал до теми:
На Рівненщині пасажирський поїзд переїхав шістьох людей