Село Космач, що в Косовському районі, колись був центром опришківського руху. Саме у Космачі Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків», а Руслана – відеокліпи. Вважали це село особливим і навіть дещо містичним. До речі, тут найбільше на Прикарпатті присілків – 32. Їхні назви сягають давнини, адже Космачу понад 600 років.
Любов Варсаб’юк, яка народилася на присілку Акрешори, у своїй оселі зробила невеликий краєзнавчий музей.
Пані Варсаб’юк розповіла: «Космач по санскриту означає «сонячне світло». І якщо так прослідкувати за явищами природи: йде гроза, буквально до оцих «шорів» і Космач виминає, може зачепити крилом, пару градинок отут кинути. А там гуде, така стіна стоїть. Переїжджаєш через перевал – а тут як інший світ, дійсно, сонячно, ніде туманчика немає».
Тому і люблять у Космачі жовтогарячі кольори – вони від сонця. Славиться 6-тисячне село і своєю історією, і народними майстрами.
Село народних майстрів
Зо два десятки із званням народних. А таких, що вміють вишивати, ткати, розписувати писанки, – чи не в кожній хаті, наголошує Дмитро Пожоджук, сільський голова Космача, знаний вишивальник, заслужений майстер народної творчості України.
Дмитро Пожоджук: «Ми маємо майстрів, які будують церкви, ми маємо майстрів, які будують гуцульські хати, ткачів, які тчуть ліжники, килими, запаски, крайки, гарасівки, верети, скатерки, рушники, є більше 400 майстрів писанкового розпису, є більше 2 тисяч майстрів вишивки, є різьбярі, майстри обробки рогу, майстри ліщиноплетіння, майстри обробки шкіри, і, звичайно, є майстри, які займаються боднарством, різьбярством, мосяжництвом».
З ініціативи Дмитра Пожоджука вдруге наприкінці квітня проходитиме Міжнародний фестиваль етнореволюції «Великдень у Космачі». У його програмі з''їзд писанкарів; виставка виробів народних майстрів, майстер-класи, виступи фольклорних колективів.
Любов Варсаб’юк, яка народилася на присілку Акрешори, у своїй оселі зробила невеликий краєзнавчий музей.
Пані Варсаб’юк розповіла: «Космач по санскриту означає «сонячне світло». І якщо так прослідкувати за явищами природи: йде гроза, буквально до оцих «шорів» і Космач виминає, може зачепити крилом, пару градинок отут кинути. А там гуде, така стіна стоїть. Переїжджаєш через перевал – а тут як інший світ, дійсно, сонячно, ніде туманчика немає».
Тому і люблять у Космачі жовтогарячі кольори – вони від сонця. Славиться 6-тисячне село і своєю історією, і народними майстрами.
Село народних майстрів
Зо два десятки із званням народних. А таких, що вміють вишивати, ткати, розписувати писанки, – чи не в кожній хаті, наголошує Дмитро Пожоджук, сільський голова Космача, знаний вишивальник, заслужений майстер народної творчості України.
Дмитро Пожоджук: «Ми маємо майстрів, які будують церкви, ми маємо майстрів, які будують гуцульські хати, ткачів, які тчуть ліжники, килими, запаски, крайки, гарасівки, верети, скатерки, рушники, є більше 400 майстрів писанкового розпису, є більше 2 тисяч майстрів вишивки, є різьбярі, майстри обробки рогу, майстри ліщиноплетіння, майстри обробки шкіри, і, звичайно, є майстри, які займаються боднарством, різьбярством, мосяжництвом».
З ініціативи Дмитра Пожоджука вдруге наприкінці квітня проходитиме Міжнародний фестиваль етнореволюції «Великдень у Космачі». У його програмі з''їзд писанкарів; виставка виробів народних майстрів, майстер-класи, виступи фольклорних колективів.