Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:42

Угорські громадські організації проти будівництва радіолокаційної станції протиповітряної оборони


Василь Плоскіна Угорщина, 5 березня 2008 (RadioSvoboda.ua) – Багатомісячна боротьба екологів та неурядової організації «Цивільні за Мечек» у південноугорській області Бараня увінчалася перемогою. Згідно з рішенням столичного суду, військове відомство не має права зводити локатор протиповітряної оборони на горі Тубеш поблизу обласного центру Печ. Але в травні цього року угорський уряд має намір знову повернутися до цієї теми, бо невиконання зобов’язань перед підрядниками тягне за собою сплату великої неустойки, а перед Брюсселем – моральні втрати.

Будівництво на горі Тубеш, що в гірському масиві Мечек за кілька кілометрів від південноугорського міста Печ, останнім часом посувалося досить пасивно. На заваді столичним підрядним організаціям будівельників буквально горою стояли активісти «Ґрінпісу» та місцеві жителі, об’єднані в неурядову організацію «Цивільні за Мечек».

Вони домоглися того, що столична Феміда дочасно заборонила замовникові в особі Міноборони Угорщини споруджувати радарну станцію протиповітряної оборони. Апеляційний суд Будапешта тимчасово припинив чинність дозволу на будівництво, доки розглядатимуться інші позови супротивників радара.

Військові судовому рішенню підкорилися, але при цьому не приховали великого здивування. Здавати свої позиції вони, однак, не збираються: на травень цього року планується нове засідання суду у цій справі. Отож, відбудеться матч-реванш?

Захисники від військового об’єкта вірять у перемогу

Представник печських екологів та цивільних Чілла Віце переконана, що до цього справа не дійде, тому що, каже вона, закон на їхньому боці: «У ньому йдеться про те, що населення має право вирішувати подібні справи шляхом референдуму, і це підтвердили своїм голосуванням майже 40 тисяч осіб, які не бажають, щоб зводили локатор у безпосередній близькості біля їхніх будинків».

Щоправда, місцевий референдум, про який згадує активістка й який пройшов рівно рік тому, юридично не відбувся. Хоча проти радара проголосували понад 94 відсотки його учасників, та самих цих учасників не набралося й третини від зареєстрованої кількості виборців – значно менше, ніж необхідна принаймні половина.

І от тепер захисники гірського пасма Мечек, однією з найвищих точок якого є гора Тубеш, із великим піднесенням сприйняли рішення столичної інстанції на їхню користь.

Радість цивільних поділяють і в магістраті міста Печ, каже віце-мер обласного центру Берталан Товт.

Матч-реванш таки не за горами?

Але водночас він застерігає: «Закони треба поважати. А збудженням істеричних настроїв і скликанням надзвичайних форумів населення аж ніяк не досягнеш належних результатів. Рішення столичного органу промовляє саме за себе, а від учасників акції очікуємо принципової, але гідної поведінки. У будь-якому разі ми скористаємося можливостями, котрі випливають із чинних нормативних актів».

Такий коментар пана Товта з закидом на адресу активістів пояснюється тим, що свого часу члени міжнародної організації «Ґрінпіс» вдалися до самовільного перекриття шляхів, які ведуть на будівельний майданчик радіолокаційної станції на горі Тубеш. Найбільш експресивних демонстрантів навіть затримала тоді місцева поліція.

У письмовій заяві Міністерства оборони Угорщини з цього приводу екологам натякають на те, що останнє рішення столичних юристів накладає заборону на будівництво лише допоміжних об’єктів, не скасовуючи при цьому саму ліцензію.

Зрив ділових і союзницьких зобов’язань

Військові також висловили жаль із того приводу, що через затягування термінів будівництва локатора біля Печа державі доведеться платити закордонним підрядникам неустойку в кілька десятків мільйонів доларів.

А ще Угорщина зриває виконання свого зобов’язання, яке взяла, коли 1999 року вступала до союзу НАТО, – збудувати три нові інтегровані системи протиповітряної оборони, які працювали б на користь усьому Північноатлантичному союзові.

Створення однієї з цих систем, біля міста Печ, тепер під загрозою. Інші два радари цього ж зразка таких протестів не викликали.

Дотепер охорону повітряного простору Угорщини забезпечували близько 130 різноманітних радіолокаційних станцій іще радянських часів. Точніше, не дуже забезпечували: під час збройних конфліктів у сусідній колишній Югославії наприкінці минулого століття чужі літаки не раз порушували повітряний простір Угорщини, і угорські захисники цього простору нічого не могли з тим вдіяти.
XS
SM
MD
LG