Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:42

Ватикан і мусульманські богослови створюють базу для діалогу через постійний «Католицько-мусульманський форум»


Василь Зілгалов Прага, 5 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Вереснева 2006 року промова Папи Бенедикта Шістнадцятого в Реґенсбурзі і лист до нього 138 мусульманських дослідників і авторитетів із 43 медресе світу у жовтні 2007 року стали підставою для дводенних переговорів у Римі між Ватиканом і провідними мусульманськими богословами. У вівторок та середу сторони вирішували, коли провести перший безпрецедентний форум римо-католицьких і мусульманських релігійних авторитетів для початку діалогу, який може стати регулярним. Чи це дійсно вплине на світ і його виживання?

П’ять мусульманських релігійних авторитетів з Італії, Лівії, Туреччини, Великої Британії та Йорданії і стільки ж ватиканських богословів провели дводенні переговори, щоб узгодити проведення першої масштабної зустрічі римо-католицьких і мусульманських релігійних авторитетів у літній резиденції Папи Римського 4-6 листопада цього року. Один із учасників підготовки діалогу, мусульманський богослов Серджіо Яхе Паллавічіні заявив журналістам у Ватикані, що «сьогодні є потреба у більш поглибленому діалозі щодо доктрини, теології і ролі релігії в сучасному світі, перед важливими викликами сучасності».

Охочих для участі у діалозі мусульман і римо-католиків багато, але сторони вже визначили склади делегацій форуму

Слід зазначити, що першою подією, яка фактично призвела до виникнення ідеї такої зустрічі між релігійними діячами, була лекція Папи Римського Бенедикта Шістнадцятого у вересні 2006 року у німецькому Регенсбурзі. Тут Папа процитував середньовічного візантійського імператора Мануїла Палеолога про те, що іслам пов’язаний з насильством. Це викликало образи з боку мусульман і навіть вибачення Папи і його, спільну з мусульманами, молитву в Блакитній мечеті Стамбула. Потім був лист 138 мусульманських дослідників і релігійних авторитетів із 43 медресе світу до Папи Бенедикта, його організував йорданський принц Ґазі бін Мухаммад бін Талал через свій інститут мусульманських досліджень. У цьому листі, зокрема, йшлося, що саме виживання світу може безпосередньо залежати від діалогу між християнами і мусульманами.

Кореспондент Радіо Свобода Ахмад Рахат розмовляв у Римі з керівником мусульманської делегації Серджіо Яхе Паллавічіні і повідомив: «Зустріч учасників діалогу з Папою, як планується, триватиме всього кілька годин і не більше. А семінари цього діалогу проводитимуться кілька днів у різних робочих групах. Паллавічіні також повідомив, що до тих 138 мусульман, які підписали у жовтні минулого року листа до Папи, приєдналося ще чимало людей і нині їх нараховується 212 осіб».

Хоча стало відомо, що у першому «Католицько-мусульманському форумі» візьме участь по 24 богослови і дослідники з обох боків.

Найважче буде визначити головні теми діалогу

Кішор Джаябалан, американський експерт з проблем релігій римського офісу Інституту Актона і колишній провідний чиновник з Ватикану, каже Радіо Свобода, що найважче сторонам було домовитися про головні теми діалогу: «Мусульманські лідери, як виглядає, бажають обговорювати проблеми богослов’я, хто є Бог, його присутність з нами, тобто, дуже аполітичні проблеми. Ватикан же ближчий більше до соціальних проблем, політичних обставин сучасності, речей, які стосуються релігійної свободи, використання релігії для підштовхування до насильства. Очевидно, й джихадизму, тероризму, статусу християнських та інших релігійних меншин у ісламських країнах. Проблем, які болючі для Ватикану і хвилюють Папський престол сьогодні».

Представник мусульман на цих переговорах Серджіо Яхе Паллавічіні підтвердив, що, найімовірніше, релігійне насильство буде предметом діалогу на форумі у листопаді.

Напередодні цих переговорів глава католицької делегації Кардинал Жан-Луї Торан повідомив, що переговори торкатимуться насамперед проблем свободи людини, її гідності, права на свободу совісті і шанування інших релігій, а також глибшого взаємопізнання обох релігій і проблем молоді та її ролі у взаємній повазі конфесій, народів.
XS
SM
MD
LG