Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:25

Ціна безплатної медичної допомоги


Наталка Коваленко, Олександр Лащенко Міністр охорони здоров''я України Василь Князевич обіцяє, що цього року Україна увійде,як він висловився, до «ринку» страхової медицини. «Ми готові надати концепцію впровадження обов''язкового державного медичного страхування», — запевнив міністр. Це, щоправда, не означає, що вже нинішнього року така медицина запрацює. Адже, як визнає керівник міністерства, спочатку треба ухвалити відповідний закон, а його втілення може затягнутись на кілька років. Що ж пропонується у цих законах і яким чином може діяти в Україні страхова медицина? Коли люди платитимуть за медичні послуги, але один раз, а не під час практично кожного звернення до лікаря?

ГЛАС НАРОДУ:


Які послуги медики повинні надавати тільки безкоштовно та за що Ви згодні платити лікарям?
Роман, повар-кондитер:
- Перша медична допомога і консультація має бути безкоштовною, а все інше – за гроші.
Маргарита Геннадіївна, пенсіонерка:
- Бинти, шприци та вата і все необхідне для першої допомоги має надаватися безкоштовно. Платними ж мають бути ліки не першої необхідності.
Юрій, програміст:
- Безкоштовною має бути швидка допомога, коли у людини може не бути грошей, щоб заплатити. А все інше – платне, оскільки якісної медицини безкоштовної не буває.
Неля Микитівна:
- Хотілося б, щоб бинти й вата були безкоштовними, а за операції уже можна й заплатити.
Руслан, студент:
- Якщо б я хворів страшною хворобою, платив би. Держава має платити хоча б за дешевші ліки, а ми вже за дорожчі.



Невчасна медична допомога і платні послуги лікарів

Тим часом повідомлення про смерть пацієнтів у районних шпиталях через невчасну допомогу з’являються все частіше, зазначає кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Крім того, люди розповідають, що звертаються до лікаря лише у крайньому випадку, бо, коли не даси грошей, на лікування розраховувати важко.

Львів’янка Олена не звертається до лікарів, за винятком стоматолога. Вона втомилася від численних діагнозів, рецептів на дорогі ліки і матеріальні віддяки. Коли її донька народжувала, то заплатила за пологи уже 1,5 тис. грн.

«І наш тато був у лікарні в той час. Кожен крок і плати. Пігулки, крапельниці, уколи. І лікарям, і операція, і мама на операції лежала. На кожнім кроці».

Інша моя співрозмовниця ще непенсійного віку зауважила:

«Всюди треба платити гроші: поліклініки, шпиталі».

Переважна більшість львів’ян не вельми знають про переваги страхової медицини, однак припускають, що й така форма не подолає корупцію. Головний лікар обласного клінічного шпиталю Олександр Лемішко підтримує запровадження страхової медицини, але за умови нормальної політичної ситуації і врегулювання ринкової економіки.

«Тіньова економіка повинна бути менша хоча б на 20%, і тільки після того ми можемо запроваджувати такі проекти у соціальній сфері, зокрема, в галузі охорони здоров’я».

Державне медичне страхування – найкраще вирішення проблеми

Як констатують експерти, на охорону здоров’я в Україні витрачають більше державних грошей, ніж в Європі, але якість медичної допомоги залишається такою, якою є. Вирішити проблему може саме запровадження страхової медицини. Міністр охорони здоров''я Василь Князевич зауважує, що для цього слід передусім ухвалити відповідний закон, а потім визначитися «як, ким, за яких умов медична допомога здійснюється й скільки коштує», про це пан Князевич заявив «Газеті по-українськи». При цьому міністр прогнозує, що втілення закону може розтягнутися на кілька років. Зі свого боку, колишній міністр охорони здоров''я Микола Поліщук вважає, що медичним страхуванням людей має опікуватися держава, а не приватні структури.

«Соціальне медичне страхування повинно бути обов’язковим, і його повинно виконувати державна структура. Фонд соціального забезпечення. І якщо буде прийнятий закон, то через рік його можна буде запроваджувати».

Один із головних плюсів страхової медицини

Один із головних плюсів обов’язкової страхової медицини – прив’язка якості обслуговування до виділених грошей. У цьому запевнив Радіо Свобода заступник міністра охорони здоров’я Ігор Яковенко. Бо наразі в Україні дивна ситуація: охорону здоров’я фінансують усе більше та більше (торік ці видатки склали понад 20 мільярдів гривень), але грошей все не вистачає і не вистачає. Заступник міністра сподівається, що із запровадженням страхової медицини становище поліпшиться:

«Фінансування страхової медицини при її впровадженні дозволить більше прив’язати до якості надання медичних послуг. Бо щоб збільшити фінансування, для цього необов’язково проводити реформи. Просто взяти більше податків і збільшити фінансування. Але немає ніякої гарантії, що при збільшенні фінансування це може покращити пропорційний рівень медичного обслуговування».

Хто ж має платити за страхування, згідно з законом?

Отже, каменем спотикання у запровадженні обов''язкового медичного страхування називають брак відповідних законів. У Верховній Раді України зараз лежать 2 законопроекти про «загальнообов''язкове державне соціальне медичне страхування». Автор одного з них – депутат Людмила Денисова, обрана від БЮТ, вона потім стала міністром праці та соціальної політики. Пані Денисова розповіла, хто, на її думку, має оплачувати людині страховку на випадок хвороби:

«Страхувати мають там, де працюєш. Пенсіонера має страхувати пенсійний фонд, студента — навчальний заклад, а працюючу людину — його підприємство, це і називається страхова медицина. Ми не хочемо створювати нового фонду, а хочемо, щоб це адміністрування було на фоні соціального страхування».

Депутат Лілія Григорович пропонує інший законопроект про обов''язкове медичне страхування. За її твердженням, головне у медичному страхуванні — дотриматися принципу, щоб багатий платив за бідного, здоровий – за хворого. Для цього страхувати людей має державний фонд, а не на приватні структури.

«У комерційних страхових компаніях усі хочуть страхувати те, що дасть прибуток. Наприклад, депутатів, працівників МНС, пожежників, залізничників, але ніхто не хоче страхувати людей якогось району. Чому так довго не може прийнятися цей закон? Все дуже просто. Сьогодні, на жаль, парламент з більшістю у 280 голосів певною мірою може називатися клубом по інтересах. Очевидно, є дедуктивно-корпоративні інтереси».

Як діє страхова медицина у Латвії ?

У Латвії держава, як і в Україні, оплачує медичні послуги. Але, тут є суттєва відмінність, оплачує частково. Основну суму має викласти сам пацієнт. Тому більшість латвійців страхує своє здоров’я, щоб покрити витрати на досить недешеве лікування. Розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Ризі Людмила Пилип.

«Латвієць може вибрати різні види страхових полісів здоров’я, і вартість їх, залежно від програми, коливається від 36 до 850 євро для фізичної особи. Зокрема, так званий „Золотий екстра поліс” покриває витрати майже на всі лікувальні послуги».

У Латвії переважає комерційний підхід до медичного страхування. А у Польщі є державний фонд здоров’я, куди люди переказують кошти, потім фонд має витрачати гроші на лікування.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG