Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 12:02

5 років тому Верховна Рада затвердила текст Державного гімну України


Віталій Пономарьов Київ, 6 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Батьківщина не померла, допоки ми живі», – подібними словами вже півтора століття тому починалися тексти національних гімнів низки поневолених народів Європи, зокрема поляків, сербів, хорватів, болгар та українців. Але тільки 5 років тому Верховна Рада затвердила слова з вірша «Ще не вмерла України» як текст Державного гімну України.

Павло Чубинський
Восени 1862 року київський вчитель та етнограф Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Вірш поширювався серед членів Київської Громади, а його автор був 20 жовтня заарештований і висланий до селища Пінега в Архангельській губернії на півночі Російської імперії. Наступного року вірш Чубинського був опублікований у Львові у журналі «Мета» як вірш Тараса Шевченка.

Того ж 1863 року греко-католицький священик села Млинів на Посянні отець Михайло Вербицький написав до вірша Чубинського музику. Ця пісня вперше була публічно виконана 10 березня 1865 року під час святкування Шевченкових днів у Народному домі в Перемишлі.

Національний та державний гімн

Деякий час українці співали пісню «Ще не вмерла Україна» як національний гімн нарівні із «Заповітом» Тараса Шевченка, «Не пора...» Івана Франка та стрілецькою піснею «Ой, у лузі червона калина». Зрештою, українським національним гімном була визнана саме пісня на слова Чубинського та музику Вербицького.

Вперше пісню «Ще не вмерла Україна» визнав державним гімном Сойм Карпатської України 15 березня 1939 року. А невдовзі після відновлення незалежності України Президія Верховної Ради затвердила музику Михайла Вербицького до пісні «Ще не вмерла Україна» як Державний гімн. Нарешті, 6 березня 2003 року Верховна Рада затвердила перші 6 рядків вірша Павла Чубинського як текст Державного гімну України.
XS
SM
MD
LG