Лише у 1999 році Борис Скоропадський дізнався, якого він походження і роду. А цьому старовинному козацькому родові сім століть. Він дав двох гетьманів: Івана Скоропадського у 18 столітті та Павла Скоропадського, який у 1918 році сім місяців був Гетьманом Української Держави.
Пізнати правду і розвінчати міфи
Його онук народився в Канаді, та правду про своє походження дізнався у 43 роки від матері, коли вона пережила інфаркт. У 50 він вирішив повернутися на Україну з родиною.
«Я думаю, що було б соромно мені, якби я знав, хто я є, і сидів у ситій Канаді і хвалився, що я внук Павла Скоропадського. Я одразу зрозумів, що це мені нічого не дасть, особливо до себе», – каже Борис Скоропадський.
Останні роки він активно взявся за дослідження історії України – початку 20 століття й сучасної. Він вважає за обов’язок «розкрити історичну правду і розвінчати свідомо сконструйовані міфи та стереотипи».
В івано-франківському видавництві «Просвіта» видали невелику брошуру Бориса Скоропадського «Міфи та уроки Другого Гетьманату». Сам автор наголошує: «Це не є мої думки – це є факти, що я знайшов у джерелах тих книжок. Мої думки тільки складаються на передмову і післямову, що це все значить, який мій погляд на ті факти і як це важливо для сьогоднішнього українця в 2008 році. Пізнай правду, і вона тебе визволить».
Спроба привідкрити завісу
Голова івано-франківської «Просвіти», відомий історик-краєзнавець, доцент Петро Арсенич високо оцінює діяльність гетьмана Павла Скоропадського.
«У галузі економіки, в галузі культури він зробив більше, ніж його попередники за часів Директорії. Були відкриті два університети, школи, гімназії, видавалось багато книжок, створена Українська академія, українська хорова капела. Він багато зробив для українізації армії, для захисту кордонів», – нагадує Петро Арсенич.
Тираж книжечки «Міфи та уроки Другого Гетьманату» невеликий, розійдеться вона по бібліотеках і просвітянських осередках. Але це спроба привідкрити завісу над маловідомими сторінками української історії.