Вдарили по правій щоці – підстав ліву, а ще приготуй обід та йди поратися по господарству. Є українки, для кого це нормальний спосіб життя. І більшість не звертається до міліції, не вимагає компенсації та не каже, що їхні права грубо порушують.
Який відсоток такого прихованого, або латентного, насильства, фахівці зі зрозумілих причин сказати точно не можуть. Однак вони упевнені: реальна цифра щонайменше удвічі більша від кількості зареєстрованих випадків.
Говорити про свої домашні проблеми жінки не хочуть: за весь минулий рік на гарячу лінію до центру захисту жінок «Ла Страда» за рік подзвонило всього 350 потерпілих. За допомогою звертаються аж тоді, коли терпіти просто немає сили, каже президент «Ла Страда» Катерина Левченко.
«Людина ніколи не звертається після першого факту насильства в сім’ї. Всі дані, яким міліція оперує, – це дані повторних випадків скоєння насильства в сім’ї. Чим раніше буде виявлятися насильство, тим простіше буде з ним боротися», – наголошує правозахисниця.
Олена з Дніпропетровська показує стос документів, які назбирала за роки судових розглядів. Її десятирічне сімейне життя зараз обернулося на суцільний фільм жахів: після пологів чоловік почав її бити, а минулого місяця забрав маленьких донечок і змінив місце проживання.
Через суд він намагається довести, що його дружина психічно хвора. Олена ж каже, що вже не раз проходила всі можливі обстеження і у своїй дієздатності не сумнівається.
«За що він мене вдарив? Йому здавалось, що я погано дивлюсь за дітьми… Він мене бив так, що я потім днями не могла встати. Я зверталась до міліції, писала заяви, і мені постійно відмовляли. Арештували чоловіка лише раз, коли він накинувся на мого старшого сина, яких захищав мене від нього», – розповідає Олена.
Жінки звикли терпіти, а чоловіки – діяти
Однак психологи вважають, що домашнє насильство є проблемою не окремих сімей, а суспільства в цілому. Жінки терплять, бо з дитинства вони чують, що головне для жінки – це терпіння. А чоловіки не знають інших способів зняття напруги, аніж як «викидати» її на найближчих людей.
Психолог-агресолог Юрій Онишко стверджує: 15 днів наполегливих тренінгів, і поведінку агресора можна суттєво відкоригувати. Однак українські чоловіки не звикли іти зі своїми проблемами до фахівців.
Тому єдиний вихід – законодавчо примусити агресорів відвідувати тренінги. Від цього буде користь і самим жінкам, і в першу чергу чоловікам, які через традиційне виховання з самого дитинства звикли своїми емоціями не ділитись і проблеми вирішувати не розмовами, а діями, переконує Юрій Онишко.
«Усе це своїми коренями лежить у дитинстві. Коли дівчинку вчать, що вона може поділитися своїми почуттями, а хлопчикові кажуть, що це соромно. Йому кажуть: ти ж чоловік – не плач, терпи, не скаржся. Тому у чоловіків навіть немає навичок виявити свої почуття, негативні в тому числі. І тому він не знає, як поводитися іншим чином – він звик тільки до дії», – каже психолог.
Більшість чоловіків хоч раз у житті думає про застосування фізичної сили у домашніх сварках. Звісно, що далеко не всі цю думку втілюють в життя. Але тільки минулого року випадків домашнього насильства було зареєстровано 80 тисяч.
За Конституцією, чоловіки і жінки мають рівні права. Стаття 29 Конституції проголошує, що кожна людина має право на свободу й особисту недоторканність.
Який відсоток такого прихованого, або латентного, насильства, фахівці зі зрозумілих причин сказати точно не можуть. Однак вони упевнені: реальна цифра щонайменше удвічі більша від кількості зареєстрованих випадків.
Говорити про свої домашні проблеми жінки не хочуть: за весь минулий рік на гарячу лінію до центру захисту жінок «Ла Страда» за рік подзвонило всього 350 потерпілих. За допомогою звертаються аж тоді, коли терпіти просто немає сили, каже президент «Ла Страда» Катерина Левченко.
«Людина ніколи не звертається після першого факту насильства в сім’ї. Всі дані, яким міліція оперує, – це дані повторних випадків скоєння насильства в сім’ї. Чим раніше буде виявлятися насильство, тим простіше буде з ним боротися», – наголошує правозахисниця.
Олена з Дніпропетровська показує стос документів, які назбирала за роки судових розглядів. Її десятирічне сімейне життя зараз обернулося на суцільний фільм жахів: після пологів чоловік почав її бити, а минулого місяця забрав маленьких донечок і змінив місце проживання.
Через суд він намагається довести, що його дружина психічно хвора. Олена ж каже, що вже не раз проходила всі можливі обстеження і у своїй дієздатності не сумнівається.
«За що він мене вдарив? Йому здавалось, що я погано дивлюсь за дітьми… Він мене бив так, що я потім днями не могла встати. Я зверталась до міліції, писала заяви, і мені постійно відмовляли. Арештували чоловіка лише раз, коли він накинувся на мого старшого сина, яких захищав мене від нього», – розповідає Олена.
Жінки звикли терпіти, а чоловіки – діяти
Однак психологи вважають, що домашнє насильство є проблемою не окремих сімей, а суспільства в цілому. Жінки терплять, бо з дитинства вони чують, що головне для жінки – це терпіння. А чоловіки не знають інших способів зняття напруги, аніж як «викидати» її на найближчих людей.
Психолог-агресолог Юрій Онишко стверджує: 15 днів наполегливих тренінгів, і поведінку агресора можна суттєво відкоригувати. Однак українські чоловіки не звикли іти зі своїми проблемами до фахівців.
Тому єдиний вихід – законодавчо примусити агресорів відвідувати тренінги. Від цього буде користь і самим жінкам, і в першу чергу чоловікам, які через традиційне виховання з самого дитинства звикли своїми емоціями не ділитись і проблеми вирішувати не розмовами, а діями, переконує Юрій Онишко.
«Усе це своїми коренями лежить у дитинстві. Коли дівчинку вчать, що вона може поділитися своїми почуттями, а хлопчикові кажуть, що це соромно. Йому кажуть: ти ж чоловік – не плач, терпи, не скаржся. Тому у чоловіків навіть немає навичок виявити свої почуття, негативні в тому числі. І тому він не знає, як поводитися іншим чином – він звик тільки до дії», – каже психолог.
Більшість чоловіків хоч раз у житті думає про застосування фізичної сили у домашніх сварках. Звісно, що далеко не всі цю думку втілюють в життя. Але тільки минулого року випадків домашнього насильства було зареєстровано 80 тисяч.
За Конституцією, чоловіки і жінки мають рівні права. Стаття 29 Конституції проголошує, що кожна людина має право на свободу й особисту недоторканність.