Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:39

Михайло Погребінський: «Можливості маніпулювання у Президента будуть сильно обмежені, як з’ясується про домовленості між БЮТ і Партією регіонів стосовно стабілізації ситуації»


Людмила Ваннек Прага, 7 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Депутатська недоторканність виявилася каменем спотикання депутатів Верховної Ради. У п’ятницю не ухвалили жодного з двох законопроектів щодо цього. Один із документів підготували представники коаліції, інший – опозиціонери. До розмови про це Радіо Свобода запросило директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребінського.


Р. С.: У чому полягає відмінність між цими двома документами по суті?

М. П.: Насамперед різниця полягає в тому, що обидва законопроекти переслідують різну мету. Законопроект від НУНСу – власне, від Президента – передбачає вільне використання правоохоронних органів проти депутатів у разі потреби і, відповідно, контроль за їхньою діяльністю. Але, враховуючи те, що в нас у парламенті, можливо, навіть половина мільйонерів, то до кожного з них можуть бути якісь претензії щодо законності отримання їхніх мільйонів, сплати податків… У нас поширена практика такого вибіркового переслідування за принципом «Своїм – усе, ворогам – закон». Варіант, який пропонується Секретаріатом Президента, власне, тією політичною силою, яка представляє президентську команду, – вони це обіцяли під час виборчої кампанії, – це варіант, за яким узагалі фактично будь-який парламентар залишається під мечем можливих переслідувань. Ну, а, враховуючи те, що люди, стосовно яких можна розглядати їхню причетність до різних корупційних справ, є і в парламенті, і в Секретаріаті Президента, і в уряді, і оскільки контроль над правоохоронними органами фактично зараз у руках Секретаріату Президента, це виглядає небезпечним для тих людей, які не є друзями того Секретаріату. Це їхній варіант, і, до речі, він досить унікальний. Мені, власне, не відомо, щоб щось подібне було в Європі – там є інститут депутатської недоторканності. І я думаю, що шансів на те, що цей варіант пройде, фактично немає, оскільки навіть серед депутатів коаліції, яка налічує 226–227 людей, є кілька, які вже фактично заявили, що вони за нього голосувати не будуть.

Р. С.: А щодо варіанту опозиції – чим він відрізняється?

М. П.: Це можна назвати такою «обмеженою депутатською недоторканністю». Тобто, в принципі, можна переслідувати депутата, його можна затримати чи арештувати, але тільки після винесення обвинувального вироку судом. Це перша, головна особливість їхнього варіанту. Фактично зберігається певна гарантія того, що вони можуть бути захищені до моменту винесення обвинувального вироку. Другий момент, який відрізняє цей варіант від варіанту провладної фракції НУНС, це те, що він передбачає рівність не тільки депутатів, але й Президента і суддів. Я гадаю, що цей варіант має трошки більше шансів на те, щоб він був проголосований у парламенті, але теж бачимо, що він також не набрав при внесенні до порядку денного потрібної кількості голосів.

Р. С.: Але вже відомо, що і «литвинівці» планують голосувати за саме цей проект, то, він має, можливо, більше шансів?

М. П.: Я думаю, що будуть голосуватися обидва варіанти, і шанси, нехай примарні, але шанси, все ж таки у варіанту, який пропонує опозиція. Бо до нього вже обіцяли приєднатися кілька депутатів від більшості.

Р. С.: А коли проголосують (і якщо взагалі проголосують), що це змінить у внутрішньополітичній ситуації в Україні?

М. П.: Якщо проголосують. Це може бути через тиждень, не раніше. Я не дуже в це вірю. Набагато важливіше – це питання, чи припиниться боротьба за владу між Президентом і Прем’єр-міністром. Вона може припинитися після того, як з’ясується, що є певні домовленості між БЮТ і Партією регіонів стосовно стабілізації ситуації. І тоді можливості маніпулювання у Президента будуть сильно обмежені, і тоді буде інша розстановка сил, і тоді можна буде шукати за тих уже нових умов нові компроміси, де будуть обмежені права Президента, але вони будуть залишені; уряд буде фактично працювати як уряд меншості, і можна буде очікувати, що певні речі, які відстоює опозиція, отримають підтримку у більшості, у тих, хто підтримує зараз уряд.

Р. С.: І це Ви вважаєте реальним варіантом?

М. П.: Я просто не бачу іншого. Інший варіант – це розпуск парламенту. Варіант – уряд меншості і певні поступки опозиції – реальні. Якщо це не вдається, то тоді – ще один розпуск парламенту.

Матеріали до теми:

• Верховна Рада так і не голосувала про скасування недоторканності і закрила п’ятничне засідання

• Чи означає розблокування парламенту початок роботи?

• Верховна Рада відкрила засідання і вирішила, що рішення про вступ України до НАТО мають ухвалювати за результатами референдуму

• «Народна самооборона» звинувачує Арсенія Яценюка у «підіграванні» Партії регіонів • Олександр Лавринович: У нинішніх умовах найвірогіднішим сценарієм є розпуск парламенту • Коаліція сьогодні спробує відкрити сесію Верховної Ради попри блокування трибуни – Іван Кириленко • Партія регіонів вирішила проводити масові акції протесту проти «втягування України в НАТО» • Куди заведе бездіяльність парламенту? • Чи спроможна Верховна Рада розблокуватися? (аналіз)

• Лідери фракцій у вівторок не дійшли згоди щодо розблокування роботи парламенту, Арсеній Яценюк пропонує до середи підготувати узгоджене рішення щодо НАТО • Віктор Ющенко може розпочати консультації щодо розпуску парламенту, якщо він найближчими днями не відновить роботу – секретар РНБО • Чи припинить сьогоднішній день шеститижневе блокування роботи парламенту? • Демократична коаліція у Верховній Раді підтвердила свою готовність підписати «Протокол порозуміння», тоді як опозиція висуває нові вимоги • Угода чи подальше блокування Верховної Ради? • Арсеній Яценюк: Робоча група узгодила текст політичної угоди про розблокування роботи парламенту
XS
SM
MD
LG