Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:36

145 років від народження Володимира Вернадського


Віталій Пономарьов Київ, 12 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Це вчення може справити такий вплив, як і книга Дарвіна», – так оцінював своє вчення про біосферу та ноосферу академік Володимир Вернадський. Він був співзасновником партії кадетів, масоном, членом російського Тимчасового уряду, президентом Української Академії Наук, в’язнем Петроградської ЧК та професором Сорбонни. Сьогодні Володимирові Вернадському мало б виповнитися 145 років.

Володимир Вернадський.
Фото з фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів України
Володимир Вернадський був нащадком шляхтича Верни, який під час Хмельниччини воював у складі козацького війська. Вернадський народився 12 березня 1863 року у Петербурзі, а дитинство провів у Харкові та у містечку Шишаках неподалік Миргорода.

Він навчався в університеті у Петербурзі, стажувався в університетах Німеччини, Італії, Швейцарії, Австрії та Франції. Згодом професор Вернадський викладав в університетах Москви, Києва, Берліна, Праги та Парижа і був ректором Таврійського університету у Сімферополі.

Я хочу зрозуміти ті сили, які криються в матерії, я хочу пізнати ті причини, які змушують її виявлятися у тих правильних, математично гармонійних формах, що в них ми всюди бачимо і відчуваємо її. І одна з ланок цієї гармонії матерії – ми самі і всі живі істоти.

Вчення про біосферу та ноосферу

На початку травня 1918 року Вернадський переїхав до Києва і тут очолив роботу з організації Української Академії Наук. А в листопаді Установче зібрання Академії одноголосно обрало Вернадського її президентом.

У травні 1921 року у своїй лекції у Будинку літераторів у Петрограді Вернадський вперше публічно виклав ідеї космічності живої речовини, яка складає біологічну оболонку Землі – біосферу. Пізніше Володимир Вернадський та його послідовники розвинули ці ідеї у вченні про ноосферу або розумову оболонку планети.

Мені судилося сказати людству нове в тому вченні про живу речовину, яке я створюю, це моє покликання, мій обов’язок, покладений на мене, який я повинен проводити в життя – як пророк, що відчуває всередині себе голос, який закликає його до дії.
XS
SM
MD
LG