Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:40

«У звіті Державного департаменту США нічого немає про тортури та катування, до яких вдаються українські правоохоронці» – Володимир Яворський


Ірина Штогрін Київ, 12 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Українські правозахисні організації в цілому схвалюють Звіт Державного департаменту США про міжнародний стан дотримання прав людини і ту оцінку, яку отримала в ньому Україна. Однак вважають, що одна з найбільших проблем не знайшла у Звіті свого відображення. Прокоментувати положення Звіту Радіо Свобода просило Володимира Яворського, виконавчого секретаря Ради українських правозахисних організацій.

Р.С.: Як Ви загалом оцінюєте Звіт Держдепартаменту США про міжнародний стан дотримання прав людини?

В.Я.: Ми вважаємо, що цей звіт є повнішим і точнішим за всі попередні звіти щодо стану дотримання прав людини. Звіт використовує матеріали українських правозахисних організацій і ґрунтується, власне, на реальній оцінці українського досвіду у цій сфері. Тому абсолютна більшість його висновків є правильною і вони повністю збігаються з думкою українських правозахисників.

Р.С.: Державний департамент США оцінив стан справ з дотриманням прав людини в Україні як задовільний. Ви з цим погоджуєтеся?

В. Я.: Так. Оскільки ситуація в Україні суттєво не погіршується і не покращується. Є певні тенденції до покращення, а у деяких сферах і до погіршення, але вони незначні. Тому, я думаю, в цьому Звіті Держдепартамент використовує таке поняття як стабільність прав та свобод і дає задовільну оцінку.

Р.С.: Чи правильно розставлені акценти? Чи усі важливі проблеми виділені?

В.Я.: Усі порушення прав людини, вказані у Звіті, справді мають місце. Однак дуже дивним є те, що до цього переліку не потрапили катування та жорстке поводження з боку правоохоронних органів, тому що це одна з найбільших проблем в Україні. І так само було досить дивним побачити такий акцент на питанні «дідівщини» в армії. Адже за останній рік ситуація значно покращилася. Більше того, ці випадки, які стали відомі, вони були розслідувані, і винні були покарані, що показує готовність влади боротися з цим явищем. А всі інші питання якраз щодо дотримання соціально-економічних прав, політичних прав, громадянських свобод, вони повністю відповідають нашій позиції і тому, як ми думаємо про ситуацію в Україні.

Р.С.: Як Ви оцінюєте те, що Державний департамент США вважає порушенням прав людини існуючий в Україні рівень мінімальної заробітної плати?

В.Я. Позитивно. Ми ставили це питання цієї осені, коли в Комітеті ООН з соціальних, економічних і культурних прав розглядалася доповідь України про дотримання цих прав. Ми це питання так само піднімали, тому що методика обрахунку мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму не витримує критики. Вона призводить до того, що не враховуються багато реальних необхідних витрат. Усі показники є істотно заниженими. І це дозволяє показувати, що якийсь прогрес відбувається. Але насправді рівень бідності в Україні не змінюється останні кілька років, хоча звіти Державного комітету статистики чи Міністерства соціальної політики показують постійну динаміку росту доходів населення. Насправді ж люди живуть у бідності. Вони втрачають на інфляції, а держава рахує неправильно.

Р.С.: Ще один нюанс. ООН критикує Україну за тенденцію зростання кількості злочинів на ґрунті расової неприязні. Як Ви поясните те, що ця не знайшло відображення у Звіті Держдепартаменту США?

В.Я. Можливо, тут питання політичне. Якщо порівняти ситуацію з сусідніми країнами, то ситуація в Україні виглядає значно кращою. Хоча не згадати декілька останніх вбивств та нападів на расовому ґрунті, як мені здається, неправильно. Все ж доводиться визнати, що тенденція до погіршення в цій сфері в Україні є. Хоча, з іншого боку, є так само і тенденція до посилення боротьби правоохоронних органів з цими явищами. Тобто є позитивні зрушення.

Р.С.: І на завершення. Ви маєте стосунки з російськими правозахисниками. Як Ви прокоментуєте той факт, що Росія за станом порушення прав людини потрапила в один ряд з такими країнами як Пакистан, Іран, Сирія чи Бірма?

В.Я: Я думаю, що це є достатньо правильним. Останні роки рівень власне громадянських і політичних прав та свобод у Росії значно знизився. У Росії немає свободи слова, в Росії надзвичайно жорстока правоохоронна система. У Росії справді з кожним роком здійснюється все більше порушень прав людини і більше порушень прав правозахисників – людей та організацій, які захищають права людини. Проблема у тому, що Росія демонструє достатній прогрес щодо розвитку соціальних і економічних прав. Проте рівень громадянських і політичних прав і свобод, рівень виборчих прав, виборча система, як вона функціонує в Росії повністю не відповідають міжнародним стандартам. Більше того, з кожним роком ситуація значно погіршується.
XS
SM
MD
LG