Доступність посилання

ТОП новини

69 років від проголошення незалежності Карпатської України


Віталій Пономарьов Київ, 14 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Карпатська Україна є республіка з президентом на чолі», – так 69 років тому Сойм Карпатської України проголосив її державну незалежність. І хоча та українська держава вся розміщувалася на половині території нинішньої Закарпатської області, Карпатська Україна стала першою в Європі державою, що вчинила опір фашистській агресії.

У жовтні 1938 року Закарпаття, яке тоді перебувало у складі Чехо-Словаччини, набуло статус автономії під назвою «Карпатська Україна». А 3-го листопада прем’єр-міністр Карпатської України Августин Волошин звернувся до населення із закликом: «Закликаємо вас усіх, свідомих братів і сестер, щоб ви на початках нашої самостійності показали себе гідними свободи. Історія признає правду тим, що вміють за неї постояти. Тому постіймо і ми за свою правду».

На початку березня 1939 року Гітлер дав згоду на приєднання Закарпаття до Угорщини. У ніч на 14 березня чеські підрозділи вдалися до штурму казарм Карпатської Січі у столиці Закарпаття – місті Хусті. Одночасно з півдня і заходу на територію Закарпаття вторглася сорокатисячна угорська армія, а з півночі – польське військо.

Проголошення й оборона незалежності

Вранці 15-го березня угорські частини з боями вийшли до передмість Хуста, який обороняли курені Карпатської Січі та підрозділи добровольців-семінаристів. Того ж дня у приміщенні Хустської гімназії відкрилася перша сесія Сойму Карпатської України. О 17-й годині Сойм одноголосно проголосив незалежність Карпатської України.

«Карпатська Україна є незалежна держава. Державна мова Карпатської України є українська мова. Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта. Державний гімн Карпатської України є: “Ще не вмерла Україна...”».

Пізно ввечері 16 березня угорські частини захопили Хуст, а до кінця місяця – майже всю територію Закарпаття. Окремі курені Карпатської Січі відступили в гори і там вели бої до кінця травня, а потім перейшли до партизанської боротьби.
XS
SM
MD
LG