Європейський Союз взяв на себе роль глобального лідера в боротьбі проти кліматичних змін, але домовитися про це, як з’ясувалося, складно навіть у межах самого Євросоюзу.
Через рік після того, як ЄС взяв на себе зобов’язання до 2020 року скоротити на 20% викиди вуглекислого газу, лідери Євросоюзу зібралися в Брюсселі, щоб обговорити заключні положення документа. Дипломати, що брали участь у засіданні, говорять, що несподівано температура дискусій стала різко підвищуватися, адже країни почали відчувати економічні збитки від скорочення викидів.
Серед країн, де економічні наслідки домовленості викликають найбільше занепокоєння, є Німеччина. Ось, що сказала німецький канцлер Анґела Меркель: «Ми не проти того, щоб зменшити викиди, але якщо ми хочемо досягти цієї загальноєвропейської мети, ми маємо обговорити шляхи її досягнення і те, які галузі промисловості будуть змушені піти на жертви».
«Нам потрібно посилити дискусії з третіми країнами»
Але ці тертя є лише передчуттям тих труднощів, через які доведеться пройти, щоб досягти домовленості з рештою світу, без яких зусилля самих європейців можуть виявитися марними. Говорить президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу: «Наші дослідження це підтверджують: для того, щоб оминути загрозу незворотних кліматичних змін, нам потрібно посилити дискусії з третіми країнами».
Дослідження, яке на саміті презентував шеф політики безпеки і оборони ЄС Хав’єр Солана, свідчить про те, що навіть у кращому сценарії до 2050 року сотні мільйонів людей опиняться без даху над головою, бо їх затопить повенями, знищать інші природні катастрофи чи військові конфлікти, які виникнуть, у тому числі, за контроль над джерелами питної води. Багато з жертв глобальної зміни клімату будуть шукати порятунку в Європі, мовиться у звіті.
І це у випадку, якщо не потеплішає більше, ніж на 2 градуси Цельсія. Якщо ж потепління буде більшим, «почнуться незворотні і непередбачувані кліматичні зміни», попереджають вчені.
Через рік після того, як ЄС взяв на себе зобов’язання до 2020 року скоротити на 20% викиди вуглекислого газу, лідери Євросоюзу зібралися в Брюсселі, щоб обговорити заключні положення документа. Дипломати, що брали участь у засіданні, говорять, що несподівано температура дискусій стала різко підвищуватися, адже країни почали відчувати економічні збитки від скорочення викидів.
Серед країн, де економічні наслідки домовленості викликають найбільше занепокоєння, є Німеччина. Ось, що сказала німецький канцлер Анґела Меркель: «Ми не проти того, щоб зменшити викиди, але якщо ми хочемо досягти цієї загальноєвропейської мети, ми маємо обговорити шляхи її досягнення і те, які галузі промисловості будуть змушені піти на жертви».
«Нам потрібно посилити дискусії з третіми країнами»
Але ці тертя є лише передчуттям тих труднощів, через які доведеться пройти, щоб досягти домовленості з рештою світу, без яких зусилля самих європейців можуть виявитися марними. Говорить президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу: «Наші дослідження це підтверджують: для того, щоб оминути загрозу незворотних кліматичних змін, нам потрібно посилити дискусії з третіми країнами».
Дослідження, яке на саміті презентував шеф політики безпеки і оборони ЄС Хав’єр Солана, свідчить про те, що навіть у кращому сценарії до 2050 року сотні мільйонів людей опиняться без даху над головою, бо їх затопить повенями, знищать інші природні катастрофи чи військові конфлікти, які виникнуть, у тому числі, за контроль над джерелами питної води. Багато з жертв глобальної зміни клімату будуть шукати порятунку в Європі, мовиться у звіті.
І це у випадку, якщо не потеплішає більше, ніж на 2 градуси Цельсія. Якщо ж потепління буде більшим, «почнуться незворотні і непередбачувані кліматичні зміни», попереджають вчені.