Чому людині буває так важко пробачити? Психологи вважають, що причина в нашому его – відчутті себе особистістю, яка нікому не дозволяє завдати собі болю. Звідси і перша, майже рефлекторна, реакція – завдати біль у відповідь, відповісти кривдою на кривду, помститися. Проте, помста – справа вкрай непродуктивна і навіть небезпечна. Вона тішить уражене самолюбство, але насправді лише поглиблює психологічну залежність від кривдника.
На жаль, прожити в реальному світі зовсім без образ неможливо. Тож єдиний вихід – навчитися пробачати. Комусь це вдається легко, а для когось це важкий і тривалий процес, і найскладніше у ньому зробити перший крок. Насамперед, варто заспокоїтися і спробувати зрозуміти свого кривдника. Це непросто, але недаремно французи кажуть: зрозуміти – це вже наполовину простити. Адже, можливо, людина образила вас ненавмисне, можливо, нею керували добрі наміри (хотіла як краще, а вийшло…), можливо, у неї не було іншого виходу. Щоправда, є в житті речі, які, здається, неможливо пробачити: зрада, підлість, брехня. Але і тут буває всяке. В будь-якому випадку, якщо той, хто вас скривдив, хоче вам щось пояснити, варто його вислухати і спробувати зрозуміти. Це, так би мовити, мудрість житейська.
Психологи вважають:щоб позбутися проблеми, треба її усвідомити
Можна її «проговорити», тобто розповісти про свою кривду людині, якій ви довіряєте. Можна написати про свої почуття на папері, а потім його спалити і таким чином позбутися негативних емоцій. Дехто пропонує спробувати поставити себе на місце кривдника або згадати ситуації, коли ви самі виступали в подібній ролі. Навіть пробачивши, важко образу забути. Але тут є правило: якщо ви вже вибачили людину, не повертайтеся знову і знову до її вчинку, не нагадуйте і не дорікайте за минуле. Вважливо не «зациклюватися» на своїх переживаннях і старатися перемикати думки на інші теми, коли вас знову поглинає почуття образи. І за жодних обставин не слід вважати своє пробачення актом благодійності чи великого милосердя. Бо ж цим ви нікому не робите ласки. Як ми вже говорили, насамперед, це потрібно нам самим.
А ще, радять фахівці, навчіться пробачати себе самих. Якщо ми навчимося приймати себе такими, якими ми є, з усіма чеснотами і недоліками, ми і до інших будемо ставитися більш терпимо. А значить, і пробачати нам буде легше.
На жаль, прожити в реальному світі зовсім без образ неможливо. Тож єдиний вихід – навчитися пробачати. Комусь це вдається легко, а для когось це важкий і тривалий процес, і найскладніше у ньому зробити перший крок. Насамперед, варто заспокоїтися і спробувати зрозуміти свого кривдника. Це непросто, але недаремно французи кажуть: зрозуміти – це вже наполовину простити. Адже, можливо, людина образила вас ненавмисне, можливо, нею керували добрі наміри (хотіла як краще, а вийшло…), можливо, у неї не було іншого виходу. Щоправда, є в житті речі, які, здається, неможливо пробачити: зрада, підлість, брехня. Але і тут буває всяке. В будь-якому випадку, якщо той, хто вас скривдив, хоче вам щось пояснити, варто його вислухати і спробувати зрозуміти. Це, так би мовити, мудрість житейська.
Психологи вважають:щоб позбутися проблеми, треба її усвідомити
Можна її «проговорити», тобто розповісти про свою кривду людині, якій ви довіряєте. Можна написати про свої почуття на папері, а потім його спалити і таким чином позбутися негативних емоцій. Дехто пропонує спробувати поставити себе на місце кривдника або згадати ситуації, коли ви самі виступали в подібній ролі. Навіть пробачивши, важко образу забути. Але тут є правило: якщо ви вже вибачили людину, не повертайтеся знову і знову до її вчинку, не нагадуйте і не дорікайте за минуле. Вважливо не «зациклюватися» на своїх переживаннях і старатися перемикати думки на інші теми, коли вас знову поглинає почуття образи. І за жодних обставин не слід вважати своє пробачення актом благодійності чи великого милосердя. Бо ж цим ви нікому не робите ласки. Як ми вже говорили, насамперед, це потрібно нам самим.
А ще, радять фахівці, навчіться пробачати себе самих. Якщо ми навчимося приймати себе такими, якими ми є, з усіма чеснотами і недоліками, ми і до інших будемо ставитися більш терпимо. А значить, і пробачати нам буде легше.