Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:45

Парламентська більшість: анатомія (без)діяльності


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Вашому комп''ютері для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Роман Скрипін
Гість Свободи: депутат Верховної Ради Ксенія Ляпіна (НУНС)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Роман Скрипін: Сьогодні найважливішою темою дня є не події в парламенті, не все, що відбувається в стінах на Грушевського, 6, а те, що 15 українських миротворців у Косові зазнали поранень, один у важкому стані. І ми це маємо на тлі невизначеності, повної невизначеності України в той чи інший бік щодо визнання Косова або невизнання незалежності краю.

Слід додати, що на тлі всіх розмов стосовно Косова в парламенті та поза ним в українському суспільстві напад здійснили серби. Тобто теж слов’яни, які називалися завжди політичними опонентами Ксенії Ляпіної, будь-ким в Україні братами українського народу. Складний вузол, який треба буде розв’язати. Я, власне, на цьому хотів би наголосити спочатку нашої розмови: чи не мала рацію не коаліція, а опозиція, коли вона виступала в парламенті за негайне виведення українського контингенту з Косова? На цьому наполягали, здається, комуністи та Партія регіонів. Ксенія Ляпіна: Складно сказати, оскільки в залежності від місця сидіння - чи то у владі, чи в опозиції - час від часу то одні, то інші вимагають виведення. Це, як правило, використовується виключно як внутрішня теза, хоча, як на мій погляд, Україна на зовнішньополітичному векторі мусить мати більш виразну політику, тоді, власне, ми будемо чіткіше розуміти, де загрози визначені, а де загрози ілюзорні.

Це, до речі, перший раз, коли така масова акція і коли постраждала така велика кількість наших учасників цієї миротворчої місії. І це для нас серозний сигнал: треба більш виразну зовнішню політику.

Роман Скрипін: Хіба парламент не може сказати своє слово?

Ксенія Ляпіна: Я є прихильником того, що парламент мусить сказати своє слово. Але наш дуалізм і наше протистояння у зовнішньополітичному векторі так і будуть продовжуватись, тобто сьогоднішня опозиція буде займати проросійську позицію, а сьогоднішня коаліція однозначно буде займати проєвропейську позицію. І ми знову натикнемось на жорстке протистояння.

Тому я думаю, що спочатку варто було б організувати якусь дискусію професійну, щоб нам професійно розповіли про всі реальні загрози сьогодення, а не історичної давнини, які є, для того, щоб ми могли зробити кваліфікований висновок. Але парламент, безумовно, мусить сказати своє слово щодо зовнішньої загрози.

Роман Скрипін: Ваша позиція – треба виводити український контингент?

Ксенія Ляпіна: Я вважаю, що не треба. Більше того, я вважаю, що Україна мусить бути учасником миротворчих операцій, Україна мусить займати роль гравця на зовнішній арені. Наші проблеми якраз полягають в тому, що ми весь час займаємо позицію або м’ячика, або поля для гри.

Роман Скрипін: Стосовно незалежності Косово Ваша позиція яка є?

Ксенія Ляпіна: Моя позиція, що треба визнавати незалежність Косова. Я розумію, наскільки це небезпечний прецедент, я розумію, наскільки ми маємо бурхливу ситуацію в світі. Але я вважаю, що це загальний тренд – визнання незалежності народів. І, напевно, займаючи позицію людини, яка бореться за свободу, ми мусимо визнавати право на свободу.

Роман Скрипін: І визнати нам доведеться потім незалежність Придністров’я, Абхазії, Осетії?

Ксенія Ляпіна: Я хотіла б сказати так, що, напевне, настане час, коли і щодо таких складних питань доведеться визначатись. Але я хотіла б звернути увагу на наступне: що є достовірна, а є недостовірна інформація.У Косові була проведена абсолютно демократична, відкрита процедура, вони голосували абсолютно відкрито, вони свою незалежність так, як Україна свого часу, визначили достатньо відкрито.

Я не виражаю в даному випадку позицію фракції, оскільки фракція ще не формувала позицію, а моя особиста позиція, що в цій ситуації ми маємо визнати незалежність.

Роман Скрипін: Інша провідна тема не зовнішньополітична, швидше, внутрішньополітична, це перевибори київського міського та харківського голів. Тут єдності коаліції не спостерігається чомусь. І пан Балога, голова Секретаріату Президента, заявляє, що це питання може розколоти коаліцію. Як це розуміти?

Ксенія Ляпіна: Я хочу звернути увагу на те, що пан Балога не є ані учасником, ані членом коаліції.

Роман Скрипін: Це Ви так вважаєте. Тим не менше, пан Балога коментує це.

Ксенія Ляпіна: Я не просто вважаю. Я переконана. Розумієте, деякі політологи також коментують все.

Роман Скрипін: Тобто Ви списали Балогу до політологів?

Ксенія Ляпіна: Я не списала, я просто позиціоную. Я хотіла б спозиціонувати нашу розмову на інше. Сьогодні Президент, зустрічаючись з Яценюком і з Тимошенко, чітко висловився, що він вважає, що всі пункти коаліційної угоди мають виконуватись. А я хочу нагадати, що в коаліційній угоді чітко було зазначено про необхідність зміни керівництва в Києві.

Тому я переконана, що коаліція мусить виконати і цей пункт угоди, зокрема Президент його прямо перелічував, що ми це також мусимо виконати. Так що позиція Президента тут більш чітка і виразна, ніж її намагаються окреслити, і вона зовсім не на захист когось там персонально спрямована.

Друге питання: я також, як і Яценюк, вважаю, що все мусить відбуватися відповідно до процедури. Ми мусимо зайняти політичну позицію, але ми мусимо зайняти її так бездоганно юридично, щоб потім не було жодних підстав відміняти наше рішення чи оспорювати його десь там у суді. Тому я переконана, що все мусить відбутися відповідно до процедури.

Наскільки мені відомо, вже сьогодні достатньо порушень, про які складені відповідні документи, які є в наявності у профільного комітету. Навіть без роботи комісії вже можна зробити висновок про те, що порушення законів є в роботі київської міської влади, згідно з Законом про вибори, який, до речі, не визначає жодних особливостей виборів мера столиці чи ради столиці, Закон про вибори у нас один для всіх, так от відповідно до цього є положення, згідно якого порушення законів може потягнути за собою рішення Верховної Ради про позачергові вибори.

Так що підстави юридичні є. Наскільки мені відомо, Омельченко заявив, що вони вже розглянули на комітеті...

Роман Скрипін: Так, є зареєстрований законопроект.

Ксенія Ляпіна: Ні, зареєстрований законопроект – це лише перший крок. Другий крок – це його розгляд на комітеті. Без цього не можна виносити в зал, не можна голосувати. Наскільки мені відомо, Омельченко заявив, що вони вже розглянули два проекти відповідні. І обидва підтримали. Там є проект, який передбачає перевибори тільки мера, а є той, що передбачає мера і раду. Обидва набрали більшість.

Роман Скрипін: Яке буде голосування, результативне або нерезультативне?

Ксенія Ляпіна: Ми про це проведемо ще наші внутрішні політичні обговорення і чітко знайдемо політичний метод чіткого позиціонування. Але я знову-таки хочу сконцентруватися, що це все передбачено нашою коаліційною угодою. Як послідовні політики, ми просто мусимо її виконувати.

Роман Скрипін: Ви особисто за перевибори?

Ксенія Ляпіна: За перевибори. Я ніколи цього не приховувала. І я коли ставила свій підпис під коаліційної угодою, я свідомо його ставила, я читала, що я підписую. Тому я абсолютно погоджуюсь з усіма цими позиціями, вони наболілі, вони пережиті, тому я вважаю, що це мусить бути, але я повторююсь: воно мусить бути так, щоб було бездоганно юридично.

Роман Скрипін: В’ячеслав Кириленко говорить, що перевибори в Харкові і Києві треба пов’язати і ці закони ухвалювати разом.

Ксенія Ляпіна: Це інше питання. Мова йде про те, що ми мусимо все коло питань, які є в коаліційних угодах, піднімати, зокрема перевибори по Харкову – це також є важлива частина наших домовленостей. Тут і БЮТ, і «Наша Україна» також єдині, тому що там також є велика проблема і також треба проводити перевибори.

Але зараз те, що в фокусі політичної уваги перевибори мера Києва чи влади київської, трошки відійшло на другий план питання по Харкову. А ми вважаємо, що це неправильно, що це мусить бути двома питаннями одного плану.

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG