Олександр СугонякоО.С.: Цей процес поки що йде керований. Як він далі піде – не знаю. Доки він буде керованим, ніяких особливих, різких, катастрофічних процесів відбуватися на буде. Тим більше, ми мусимо розуміти: з тим, що в п’ятницю був курс 1,56 а сьогодні 1, 59 – така зміна природно не несе суттєвих змін для нашої економіки.
Р.С.: Петро Порошенко як голова Наглядової ради Національного банку України казав, що можливий спад в США, Європі вдарить насамперед по українській важкій промисловості, металургії, які дуже залежать від зовнішніх ринків. Чи Ви відчуваєте як банкір, що негативні процеси починаються?
О.С.: До сьогоднішнього дня проблем із виходом на міжнародні ринки немає. Єдина проблема це те, що гроші там стали дорожчими. Але доступ до фінансів є. Говорити про кризу ліквідності як таку, щоби припиняла поступлення ресурсів з-за кордону в Україну поки що не можна.
Другий канал передачі зв’язку кризи світової до нас – це економіка. Це те, про що Ви говорили. Це рецесія, або падіння обсягів світового виробництва, падіння попиту на метал і таким чином знову може виникнути проблема з поступленням валюти до нас, в Україну.
Р.С.: Тобто, загрози є, але ці чинники не почали працювати?
О.С.: Так. Безумовно, ці тенденції загрозливі. І якщо в світовій економіці і фінансах будуть проблеми, то вони будуть і у нас. Але беручи до уваги, що у нас є дуже пристойний темп зростання ВВП, хороша, якісна банківська система, хороший стан бюджету з невеликим дефіцитом, то ми можемо стати якраз тою країною куди вільні кошти можуть прийти при мудрому управління економікою держави.
Р.С.: Ви вважаєте, що фінансові негаразди за кордоном це навіть шанс для України?
О.С.: Краще б його не було такого шансу як сьогодні (сміється). Погіршення ситуації на світових ринках не є добрим для нас, оскільки ми є відкритою економікою. Під 50 відсотків, 40 відсотків ВВП дає експорт, але все ж таки у нас є шанс і його треба використати.
Р.С.: Як найкраще скористатися цим шансом? Ви сказали про «мудру» політику, в чому вона має полягати?
О.С.: Я вважаю, що банки вже сьогодні мусять визначити в якості пріоритету забезпечення ліквідності і не дбати цього року про розвиток. Треба зменшувати темпи кредитування, в першу чергу кредитування рітейлу, оскільки там сконцентровані досить великі ризики і макроекономічні, і наші чисто банківські. Достатньо сказати, що в минулому році приріст кредитування населення склав 16 мільярдів доларів. Уявляєте, було 16 і на 16 приросло, 32 мільярди на сьогоднішній день. В цьому році треба дбати про якість активів, а не будь-яким чином їх нарощувати. Таким чином ми би увійшли набагато спокійніше в цей неспокійний, яким безумовно є 2008 рік.
Р.С.: Щоб Ви порадили маленькому українцеві – як зберігати заощадження з огляду на темпи інфляції в Україні і падіння курсу долара?
О.С.: Стає зрозумілим, що від долара треба звільнятися. Це не означає, що треба сьогодні бігти і знімати долари, якщо у вас депозит закінчується через місяць, або два. Можна почекати. Думаю, що за цей місяць нічого не відбудеться. І дочекавшись потім міняти на інші валюти – це може бути євро, чи швейцарський франк, наприклад. На мій погляд, гривня залишається кращим інструментом заощадження ніж долар. Тому от ці дві європейські валюти і гривня це ті інструменти з якими можна працювати на депозитному ринку.
Матеріали до теми:
Американський долар продовжує падати — чи будуть його рятувати?