Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:34

Що приніс країні «великий парламентський день»?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Вашому комп''ютері для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Віталій Портников
Гості Свободи: Олександр Лавринович (Партія регіонів) та Руслан Князевич (НУНС)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Віталій Портников: Сьогодні в Україні вся увага прикута до останніх рішень Верховної Ради України. Позачергові вибори мера Києва, зміни в українському законодавстві, дискусії навколо можливих виборів мера Харкова, чому депутати від правлячої коаліції одні не голосують за рішення, ухвалені коаліцією, а інші готові голосувати разом з комуністами? Всі ці питання сьогодні обговорюються українським суспільством.

Чи можна сказати, що сьогоднішнє рішення Верховної Ради загалом, пакетно, і щодо можливостей перевиборів київського мера, і щодо змін у чинне законодавство, скажімо, в такий дороговказний для української політики закон, як Закон про Кабінет Міністрів, що вони взагалі змінюють законодавчий вигляд країни?

Руслан Князевич: Я б так обширно не брав, оскільки законодавчий вигляд країни – це таке узагальнююче дуже поняття, оскільки я вважаю, що весь масив законодавства можна вважати законодавчим виглядом, а ці два закони – два невеличкі епізоди серед тисячі законів.

Але я мушу Вам сказати, що Закон про Кабінет Міністрів не приймався сьогодні в цілому, адже тільки було внесено зміни, які були прийняті за основу. Тому зараз говорити, дискутувати щодо того, в якому вигляді він буде прийнятий в цілому, дуже важко. І спрогнозувати ту ситуацію, яка буде через 14 днів, мені здається, зараз майже неможливо. Я б, наприклад, не брався остаточно дивитися на перспективу, який саме буде закон.

Тому зараз ми можемо говорити як про доконаний факт про рішення – про постанову про позачергові вибори мера. Я скажу, це знакова подія для парламенту, оскільки нічого подібного попередній український парламент, незважаючи не те, що така норма і можливість існувала від 1997 року, коли був прийнятий Закон про місцеве самоврядування, і, відповідно до рішення Конституційного Суду від 9 лютого 2000 року, яке, фактично, відкрило, як на мене, правовий шлях до такого рішення, ми маємо вперше такий прецедент, тому він надзвичайно має великий суспільний резонанс, а не тільки серед жителів міста Києва.

Але сказати, що це якась така знакова подія в законодавстві, я б не брався. Для мене дуже позитивний факт те, що нарешті коаліція демократичних сил змогла одне серед найважливіших своїх зобов’язань все-таки втілити в життя. Це для мене знаковий факт, з точки зору політики більше, а не законодавства.

Олександр Лавринович: Я хотів би сказати, що сьогодні ті рішення, які приймалися, вони мають, дійсно, різну вагу, можливо, і різний характер. Серед них ми якось лишаємо поза увагою ухвалення в цілому Закону України про заборону реклами алкоголю і тютюну.

Я думаю, заборона реклами тютюну і алкоголю буде мати не менший вплив в перспективі на суспільство, ніж інші політичні рішення, які приймалися, хоч на це мало звернули увагу. Але при цьому слід відзначити, що це рішення приймалося консенсусом всіх п’яти фракцій, які присутні в парламенті. Кількість голосуючих була точно такою, як і кількість присутніх депутатів у залі. Тобто, я хотів сказати, що всі, хто були присутні, всі підтримали цей закон.

Але серед тих, які в політичному плані найбільш резонансні, це, звичайно, ухвалення в першому читанні нової редакції Закону про Кабінет Міністрів, яка суттєво змінює ситуацію в державному управлінні, корегує її і навіть підкореговує ті положення основного закону, які були ухвалені 2004 року, які змінили взаємодію у виконавчій владі держави. І прийняття цих рішень повертає багато в чому ситуацію до того порядку, який існував до 2005 року.

Окрім того, рішення про прийняття постанови про владу міста Києва, про призначення дострокових виборів і ради, і міського голови – це достатньо вагоме рішення, яке буде мати серйозний політичний вплив не тільки для міста Києва, але і для всієї України.

І з точки зору підходу парламенту до вирішення цих питань, тобто врахування чи нехтування законами України при прийняття таких рішень і утвердження можливості політичних рішень на підставі передвиборних обіцянок чи коаліційної угоди, замість базування на законі, зрозуміло, що цей день буде достатньо помітним.

І якщо брати до уваги інше рішення по державних місцевих адміністраціях і закону про місцеве самоврядування, я б сказав, що сьогодні сумарно день був присвячений тому, щоб зміцнити реально повноваження голови держави в системі виконавчої влади, і вирішення питання, щоб одна з коаліційних сил, яка присутня в коаліції, сьогодні мала результат голосування в парламенті, який вона ставила собі за мету під час виборчої кампанії минулого року.

Віталій Портников: Я не зрозумів, чесно кажучи, оці останні слова.

Олександр Лавринович: Я маю на увазі, що Блок Юлії Тимошенко і уряд, який вона сьогодні очолює, ставили неодноразово питання прискорення максимально, незважаючи на процедурні вимоги законів України, в першу чергу, закону про місцеве самоврядування, швидке прийняття рішення про дострокові вибори в місті Києві. Сьогодні вони отримали бажаний результат.

Руслан Князевич: Я б зараз так не виокремлював, хто отримав бажаний чи не бажаний результат. Тому що, я думаю, всі кияни засвідчать, принаймні ті плакати, які були під час передвиборної кампанії, що і наш блок спричинився трішечки до зміни влади в Києві, оскільки ми вважали це власним політичним зобов’язанням, і ми, як було написано в наших білбордах, гарантуємо, а не тільки обіцяємо зміну влади в Києві.

І тому я думаю, що це наша спільна перемога, ми б не персоніфікували її, а ділили на двох. Що стосується того, наскільки це є виключно політичне, а не політико-правове рішення, тут питання до дискусії. Але я переконаний, що киян це вже не цікавить, наскільки там десь якась кома в законі про місцеве самоврядування зіграла роль. На моє глибоке переконання, сказати про те, що рішення, яке сьогодні прийняте, суперечить чинному законодавству, було б не зовсім вірно.

Віталій Портников: Не зовсім вірно чи невірно, це різні речі?

Руслан Князевич: Невірно, тому що, як на мене, автори постанови, яка сьогодні була запропонована, просто-напросто зробили одну помилку, оскільки вони не послались у своєму рішенні на те рішення Конституційного Суду, про яке я сьогодні говорив.

Якщо б вони це зробили, а я не смів уже це робити, оскільки, відповідно, не був причетний до авторства цієї постанови, тоді б вона була майже бездоганна. Я не знаю, чи аналізував хтось, хто категорично заперечує можливість проведення таких виборів і такого рішення, це рішення, про яке я кажу.

Я тільки одне малесеньке дозволю собі процитувати місце з цього рішення. Суть така: колись народні депутати, їх 46 осіб, звернулися до Конституційного Суду і сказали: «А чи не перевищує свої конституційні повноваження парламент, який законом про місцеве самоврядування має право призначати позачергові вибори, достроково не припинивши повноваження чинного мера і чинної ради, бо такого повноваження в нього немає?»

І от що каже Конституційний Суд (я не буду все говорить): Конституційний Суд України в цьому питанні керується тим, що, приймаючи рішення про призначення позачергових виборів до відповідної ради чи сільського, селищного, міського голови, Верховна Рада України не виходить за межі своїх повноважень.

Цим рішенням Верховна Рада не припиняє достроково повноваження зазначених осіб і, відповідно, органів, оскільки вони продовжують діяти до обрання нового складу відповідної ради та нового сільського, селищного, міського голови. Тільки через волевиявлення виборців, а не за рішенням Верховної Ради України, припиняються повноваження відповідної ради чи сільського, селищного, міського голови.

Таким чином, цим рішенням Конституційний Суд передбачив можливість вотуму довіри до голови і ради, відповідно. Це абсолютно не означає, що завтра цей голова чи рада піде у відставку. Ні, вони здійснюватимуть свої повноваження. Фактично вибори є референдумом, відповідно до цього рішення Конституційно Суду. І я не бачу абсолютно ніяких суперечностей по відношенню до закону про місцеве самоврядування.

Віталій Портников: Пане Олександре, Ви ж працювали за новим законом про Кабінет Міністрів. Він зручний для уряду?

Олександр Лавринович: Я б не сказав, що зручний, оскільки мова має йти, в принципі, про дієву систему влади. І вона, в першу чергу, формується Конституцією України. У нас до сьогоднішнього дня Конституція передбачає дуалізм у виконавчій владі.

Тому, незважаючи не те, яка буде редакція Закону про Кабінет Міністрів, буде існувати інституційний конфлікт інституту Президента і інституту Кабінету Міністрів, незалежно від прізвищ і назв у коаліції.

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG