Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:37

Чи зможе новий прем’єр-міністр Бельгії захистити свою країну від сепаратизму?


Віталій Єреміца Брюссель 19 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Дев’ять місяців минуло від часу останніх виборів у Бельгії та тільки тепер, очевидно, політикам вдасться сформувати постійний уряд і вибрати постійного прем’єра. Глибока політична криза та сепаратизм упродовж тривалого часу лихоманили цю країну та загрожували розколоти її на дві частини. Це при тому, що саме тут базуються основні європейські інституції, а Брюссель нерідко називають столицею Євросоюзу.

Переконлива перемога партії християнських демократів Фландрії на виборах у червні минулого року гарантувала крісло прем’єра Іву Летерму. Та як тільки представники нідерландомовної Фландрії та франкомовної Валлонії стали обговорювати питання конституційного устрою держави, переговори зайшли у глухий кут. Фламандські політичні лідери вимагали більшої автономії для північної, заможнішої частини Бельгії, на що не погоджувалися Валлонці. Представники франкомовної громади побоювалися, що це призведе до розколу країни.

Ів Летерм довго та безуспішно намагався сформувати уряд. Зрештою, король Бельгії Альберт ІІ попросив зібрати тимчасовий уряд у старому складі та з попереднім прем’єром Ґі Верховстадтом.

Завдання Летерма – зберегти у країні лад та погасити сепаратистські настрої

За 9 місяців очікування нового уряду у Королівстві накопичилося чимало проблем, що вимагають негайних рішень.У першу чергу бельгійці очікують реакції уряду на падіння купівельної спроможності та негайних заходів, щоб уповільнити зростання безробіття. Та чи зможе Ів Летерм зберегти у країні лад та погасити сепаратистські настрої, що надалі погрожують розколом? Радіо Свобода спробувало дізнатися, що думають з цього приводу пересічні бельгійці.

Так Крістель Брогé, медсестра, мешканка Льєжу, що у франкомовній частині країни, зауважила: «Багато розмов точиться навколо незалежності Косова. Бельгію часто наводять як приклад поряд із шотландцями, іспанськими басками чи Кіпром. Та мені здаються недоречними такі порівняння, бо у Бельгії завжди знаходять компроміс. Загалом, вся наша країна побудована на компромісах. І нічого, існуємо ось уже близько 180 років».

А що думають з цього приводу фламандці, чиї депутати в розпал політичної кризи односторонньо проголосували за законопроект, що обмежував у правах франкомовне населення брюссельських околиць?

Раф Вейньєс, архітектор та мешканець Хаселта – невеликого фламандського містечка, зазначив: «Настрої, що подекуди панують серед наших політиків, часто далекі від того, що думають прості люди. Питання, власне, у тому, щоб надати більше свободи в управлінні регіонами. Це для того, щоб, зрештою, бути більш ефективними і щоб знайти кращі інструменти управління по обидва боки лінгвістичного кордону».

«Тутешня політична еліта не мала взаєморозуміння та взаємоповаги»

Науковець Центру досліджень європейської політики, що розташований у Брюсселі, Себастіан Курпас налаштований скептично стосовно об’єднавчої дієздатності нового прем’єра.

«Я це сприймаю скептично, бо, як було донині, тутешня політична еліта не мала взаєморозуміння та взаємоповаги. І особливо пан Летерм, що базував свою виборчу програму на антифранкомовних гаслах. Тут є партії франкомовні та нідерландомовні і кожна з них підіграє своїй власній аудиторії. Часто далеко не на користь їхніх колег з протилежного табору. Це системна проблема, яка, гадаю, у майбутньому провокуватиме подальше виникнення проблем», — зауважив брюссельський політичний аналітик.

Завтра Ів Летерм, згідно з компромісною угодою, має нарешті скласти присягу прем’єра та представити королю новий уряд, створений на базі коаліційної угоди. Він наголошує, що Бельгія мусить знайти шлях до стабільності.

«Я вважаю, що вся країна нині має потребу і має право на стабільний уряд зі стабільною програмою», – заявив Ів Летерм додаючи, що він має намір бути прем’єром всієї, об’єднаної Бельгії.
XS
SM
MD
LG