 |
М. С.: Організація Об’єднаних Націй мала б залучитися до посередництва. Найближчими днями ми готові висунути нові ініціативи щодо вирішення ситуації в Абхазії і вважаємо, що можемо запропонувати з нашого боку нові ініціативи, щоб відновити діалог і перейти до відчутних кроків. Із іншого боку, нинішній формат застарів, особливо в межах СНД, де існує угода про подолання конфлікту в Абхазії 1996 року, і ми вже давно говоримо про це з Генеральним секретарем ООН. І ще одне: Росія, вийшовши днями з санкцій СНД щодо Абхазії, по суті змінила весь цей формат, змінила правила гри й по суті поставила нас перед новими реаліями, і всі ми мусимо пристосовуватися до цих нових реалій – і ООН теж.
Р. С.: Які нові ініціативи ви збираєтеся подати задля вирішення конфлікту?
М. С.: Ми маємо низку пропозицій для де-факто влади в Сухумі, щоб полегшити відновлення діалогу й по суті надати їй додаткові перспективи в тому, чого вона може очікувати в мирному розв’язанні і її майбутньому місці в єдиній Грузії.
Р. С.: А до Росії ви ставитеся як до ворога чи як до друга?
М. С.: Ми ставимося до Росії як до партнера. Ми вважаємо, що Росія – це країна великих можливостей і, звичайно ж, країна з дружнім потенціалом, із величезним позитивним потенціалом у кавказькому регіоні. По-перше, я вважаю, що між нами існує багато дуже важливих питань, і ми маємо спробувати розпочати відносини з новим керівництвом Росії так, як я весь час пропонував, «із чистого листа», і спробувати нові підходи. Бо нинішній процес не дає Грузії ніяких особливих результатів. Грузія – невелика країна, і нам зовсім не потрібен якийсь режим конфронтації з Росією. Він має величезний негативний вплив на наше становище, на все, що пов’язане з розвитком Грузії. Тож, звичайно, ми маємо досягти одного: поліпшення відносин із Росією.