Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:04

Вибори у Києві: суб’єктивні пристрасті й об’єктивні підстави (Точка зору)


Сергій Грабовський Верховна Рада України постановила призначити позачергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради. Автор проекту народний депутат Анатолій Семинога аргументував необхідність ухвалення цієї постанови «фактами порушення Конституції України та чинного законодавства України київським міським головою Черновецьким та посадовими особами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві».

Київ, 19 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Верховна Рада України постановила призначити позачергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради. Автор проекту народний депутат Анатолій Семинога аргументував необхідність ухвалення цієї постанови «фактами порушення Конституції України та чинного законодавства України київським міським головою Черновецьким та посадовими особами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві».


Проект підтримав Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а потім 246-ма голосами «за» його підтримали парламентарі. Отже, якщо ця постанова не буде оскаржена у суді (включно із Конституційним) і якщо не будуть ввімкнені інші бюрократичні гальма, то 25 травня або 1 червня 2008 року (точну дату мусить встановити Центрвиборчком) пройдуть дострокові вибори місцевої влади української столиці. Довготривалий конфлікт між київським мером й урядовою коаліцією перейшов, таким чином, в іншу фазу.

Законна чи незаконна постанова про дострокові вибори?

Підстави для цих виборів, як вважають їхні ініціатори, дуже вагомі. Того ж 18 березня перед депутатами виступив голова тимчасової парламентської слідчої комісії з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу Микола Томенко. За його словами, матеріали, які комісії надав Кабінет Міністрів та КРУ, засвідчують, що посадові особи Київської міської ради та її виконавчий орган порушили чинне законодавство. За словами Томенка, «Кабінет Міністрів акцентує увагу, що фактично утрачений контроль за державними підприємствами, за підприємствами комунальної форми власності... У Комісії складається враження, що, фактично, в системі землевідводу і в інших питаннях йдеться про системну корупцію».

Схожої думки й перший заступник голови парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар, яка наголосила, що дострокові вибори доречні «у зв’язку з документальним підтвердженням невиконання та порушенням Київським міським головою вимог Конституції та законів, враховуючи наявність рішень судів».

У той же час член фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко допускає, що парламентарії можуть подати в Конституційний Суд подання із проханням оцінити конституційність призначення парламентом позачергових виборів мера Києва й Київської міської ради. На його думку, «Верховна Рада перевищила свою компетенцію й повноваження (бо порушила норми Конституції про незалежність органів місцевого самоврядування – С.Г.), і я не виключаю такого звернення». Допускає Мірошниченко й те, що постанова Ради може бути оскаржена і в адміністративному суді.

Так само сумнівається щодо законності постанови член фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона» Оксана Білозір. Адже, відповідно до статті 79 закону «Про місцеве самоврядування в Україні», Верховна Рада може ухвалити рішення щодо дострокових виборів міського голови лише за наявності рішень суду про визнання розпоряджень або дій міського голови незаконними.

Щоправда, такі судові рішення були, й неодноразово: так, суди різного рівня скасовували розпорядження Леоніда Черновецького стосовно підвищення тарифів на комунальні послуги. Й одразу після чергового судового рішення Черновецький знову впроваджував ці тарифи – заднім числом, що суворо заборонено законами і є заздалегідь нечинним...

Мер Києва: «Я абсолютно чистий, до мене не прилипла жодна народна копійка»

Найспокійніше, утім, повідомлення про перевибори зустрів сам київський міський голова. Він заявив, що не буде оскаржувати постанову Верховної Ради, хоча рішення про дострокові вибори є неправомірним. «Ми могли б сьогодні з моєю командою подавати різні позови в різні суди, але я цього робити принципово не буду», – сказав Черновецький. І водночас мер заявив про початок своєї передвиборної кампанії: «Я із сьогоднішнього дня... просто починаю свою передвиборну кампанію». Він упевнений, що за період його мерства в місті зроблено багато гарного, й він цим пишається: «Я абсолютно чистий, до мене не прилипла жодна народна копійка». Також Черновецький упевнений, що в нього не буде серйозних конкурентів на цих виборах і його блок значно зміцнить свої позиції в Київраді.

Такий настрій столичного міського голови має під собою серйозні підстави, хоча і не ті, про які він веде мову перед журналістами. Адже одразу ж після свого обрання Київським міським головою Леонід Черновецький почав готувати електоральний ґрунт для наступних виборів. Але не розширенням інвестиційних потоків, не створенням сприятливих умов для середнього та малого бізнесу, не залученням інтелектуалів до управління містом тощо, – а цільовими виплатами певним категоріям населення. Скажімо, пенсіонерам чи бюджетникам (лікарям та вчителям). І хоча йдеться про бюджетні гроші, які, очевидно, доплачував би кожен міський голова (бо інакше на мізерні ставки освітян та медиків у столиці прожити неможливо), але цим створюється враження «доброчинної» поведінки мера, його особистої турботи про певні категорії населення. Власне, ця тактика була успішно випробувана ще у той час, коли Леонід Черновецький ще був народним депутатом, обраним у мажоритарному окрузі – тоді, «сівши» на державну програму підтримки знедолених, Черновецький відкрив безплатну благодійну їдальню «Стефанія» – і зібрав з того всі можливі політичні дивіденди, оскільки людський поголос приписував усі заслуги йому особисто.

Отож можна не сумніватися, що у ближчі місяці команда Черновецького проводитиме активну «мобілізацію» електорату на рахунок накопичених у міському бюджеті й позабюджетних фондах десятків мільярдів гривень. А от опоненти чинного мера зможуть протиставити цьому лише словесні обіцянки й – у кращому разі – свою згуртованість навколо політичної постаті, справді гідної посади столичного голови.

Чи виконує київська влада столичні функції?

Між тим у палких дискусіях стосовно юридичного підґрунтя постанови Верховної Ради про дострокові вибори та політичні мотиви цього рішення якось забулося, що, згідно із Законом «Про столицю України – місто-герой Київ», органи місцевого самоврядування і виконавчої влади у Києві обов’язково мають забезпечувати реалізацію містом низки столичних функцій, як-от «створення належних умов для діяльності у місті Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров''я, культури і спорту, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначено місто Київ», чи «здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам''яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, що мають національне значення» тощо.

Неозброєним оком видно, що з цих норм закону так-сяк здійснюються тільки ті, що стосуються центральної влади (і то останнім часом умовно, оскільки навіть президентський чи прем’єрський кортежі змушені стояти у нескінченних автомобільних «корках» чи «тягнучках», тоді як міські комунікації практично не розвиваються). Незалежна статистика, яка стосується збереження, а особливо відновлення пам’яток історії, вражає: якщо за Олександра Омельченка, попередника Черновецького на посаді мера, з цим були складнощі, але все ж постійно відбувалася реставрація чи відбудова багатьох об’єктів, то в останні два роки все це практично спинено (чи не єдиний виняток – Золоті ворота).

Одночасно домінуюча в столиці «елітна» житлова забудова, коли кияни та жителі інших міст України із середніми заробітками неспроможні ані купити, ані придбати у кредит нове житло, має наслідком масове заселення Києва особами з сумнівними джерелами високих прибутків. Все це, разом узяте, створює серйозні загрози виконанню Києвом столичної функції, що у свою чергу тягне за собою виклики національній безпеці. Тому питання про зміну не тільки персоналій, а й режиму функціонування київської міської влади об’єктивно визріло й мусить бути розв’язане демократичними методами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG