Доступність посилання

ТОП новини

Артур Кларк продовжував вірити у людство до кінця свого життя, до сьогоднішнього дня


Василь Зілгалов Прага, 19 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Cлаветний британський письменник-фантаст сер Артур Кларк помер сьогодні на Шрі-Ланці на 91 році життя. Він прославився не лише своїми пророчими науково-фантастичними сценаріями на кшталт «2001: Космічна Одіссея», який був екранізований Стенлі Кубриком та став «оскароносним», але й науковими відкриттями в галузі космології, сателітного зв’язку та інших технологічних винаходів, які здавалися довгий час не менш фантастичними, аніж його романи.

Дійсно, з фільмом «2001: Космічна Одіссея», який створювався разом із Стенлі Кубриком 4 роки і вийшов на екрани у 1968 році, Артур Кларк став знаменитим. Хоча сам сценарій фільму базувався, зокрема, і на романі Кларка «Хранитель», написаному ще у 1948 році. У фільмі, як і в романах Кларка, реалізується ідея майбутньої космічної подорожі людей, показується тривожно-зачаровуюча перспектива інтелектуальних комп’ютерів — і все це в ті роки із захопленням віталося людьми. В перебігу роботи зі Стенлі Кубриком Артур написав і однойменний роман, який потім продовжив ще у трьох частинах. Остання була названа як «3001: Заключна Одіссея» і письменникові тоді виповнилося 79 років.

Кларк народився в 1917 році в Англії, в родині фермера. Це якраз був час розпалу більшовицької революції в Росії. Мабуть, недарма слуга в його домі на Шрі-Ланці, де письменник жив із 1956 року, називався Леніним. Із ним Кларк залюбки знайомив своїх гостей. «Ви бачили коли-небудь Леніна, ось він – Ленін, Ленін...», – жартував Кларк.

В СРСР Кларка перекладали, туди він приїздив, але з 1984 року, коли довідалися, що в романі «2010: Одіссея-2» всі герої названі іменами радянських дисидентів, у тому числі й українського поета та письменника – Миколи Руденка, відразу різко припинили видавати його твори.

Він не шкодував, що не побував у космосі, хоча волосся його туди потрапило

Хоча Кларк прогнозував висадку людини на Місяці на 2000 рік, вона сталася вже у 1969 році. Він радів цьому і коментував, разом із фахівцями НАСА, цю подію в ефірі. А коли прийшов 2000 рік, Артур Кларк був трохи розчарований.

«Ми не маємо поселення з багатьма людьми на орбіті, на кшталт орбітальної станції «Гілтон», не створили бази на Місяці, ще далекі від подорожей людини на орбіту Юпітера, не кажу вже про Марс. Але з іншого боку, я бачу те, про що навіть і не мріяв, це щодо масштабів дослідження Сонячної системи, окрім Плутона. Але й до Плутона найближчим часом справа дійде. Так що в цілому я щасливий тим, що відбулося», – зауважив Артур Кларк.

Він не шкодував, що не побував у космосі, хоча волосся його туди потрапило, і він жартував що може бути клонований колись пришельцями на основі його ДНК, яке потрапило у Всесвіт. Незадовго до свого відходу Артур Кларк попрощався із читачами із Шрі-Ланкійської столиці: «Це говорить Артур Кларк. Дякую і до побачення з Коломбо!»
XS
SM
MD
LG