Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:12

Соціаліст Олександр Баранівський: «В Україні іде велика гра – дискредитація опозиції»


Людмила Ваннек Прага, 19 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Віднині по середах у Верховній Раді розглядатимуть законопроекти опозиції. І більшість, і меншість вважає це проривом. А як це бачать сили, які поза парламентом? Радіо Свобода запросило до розмови члена партії соціалістів, колишнього міністра аграрної політики Олександра Баранівського.

Олександр Баранівський
Р.С.: Один день на тиждень для опозиції – це правильне рішення?

О.Б.: Це йде велика гра. Справа в тому, що я спостерігаю, як сьогодні голосуються законопроекти: коаліція, практично, жодного закону, який сьогодні запропонувала опозиція, вони нічого не голосують. Тобто, вони демонструють опозиції, мовляв, ось де ваше місце! День відвели, але вони його проговорили, і він порожній, цей день, і це буде демонструватися суспільству: дивіться, опозиція подає законопроекти, ми їм виділили цілий день, ми їх розглядаємо, але вони не вміють підготовити законопроекти, вони неякісні, вони не годяться, тому ми не голосуємо – тому законопроект не проходить. Це зроблено, як я спостерігаю, з ціллю дискредитації опозиції. А опозиція на це клюнула.

Р.С.: Чи можна взагалі діяльність опозиції регламентувати днем опозиції, законом, чи, все ж таки, це традиція, яка з’являється з демократичним досвідом?

О.Б.: Розумієте, законопроект про опозицію повинен, скажімо, вказувати, які комітети належать опозиції, і хто там буде, скажімо, заступником голови Верховної Ради, інші питання, тобто, закон повинен регламентувати, чи це може бути виписане в регламенті роботи Верховної Ради. А якогось такого досвіду широкого з приводу опозиційної діяльності в Україні немає, і він, цей досвід, таки не зібраний і, відповідно, не формалізований... Тому, мені здається, що опозиція сама по собі. Хто опиняється в опозиції – вони виробляють свої методи роботи. І взагалі, ідея сама по собі досить непогана, що от так один день на тиждень закони будуть окремо розглядати, але в даному випадку іде велика гра і йде, ще раз наголошую, дискредитація опозиції. І тут уже не опозиція винна, а це показує обличчя якраз коаліції.

Р.С.: А хто конкретно винен, яка політична сила?

О.Б.: Тут, в даній ситуації, некоректно себе веде коаліція – це і БЮТ, і «Наша Україна», які сьогодні, практично, жодних голосів своїх за законопроекти опозиції не віддавали. Тобто, у них є чітка домовленість, нічого в середу не голосувати, що б там опозиція не пропонувала, і, таким чином, вони показують опозиції своє місце. Тобто, домовились одне, а роблять зовсім інше. Це от якраз і стиль роботи нинішньої коаліції, які говорять одне під час виборчої кампанії, а роблять потім, прийшовши до влади, зовсім інше.

Р.С.: А чи не може узаконення опозиції, якраз і допомогти, щоб вона з коаліцією більш плідно працювала, все ж таки у них є якісь точки зіткнення в певних питаннях. Можливо, це якось дисциплінує опозицію?

О.Б.: Розумієте, ніякий закон тут як би не виписували, не примусить коаліцію голосувати за закони, які пропонує опозиція. Справа в тім, що сьогодні закони були запропоновані більш соціальні, тому вони показали: ми голосувати не будемо. А коли Ви кажете про точки дотику опозиції і коаліції, що їх об’єднує – так сьогодні, скажімо, в тій же опозиції, у Партії регіонів – там велика кількість досить багатих людей, і дуже багатих людей. Ми знаємо також про кількість багатих людей і в «Нашій Україні», і у фракції БЮТ. І от на базі бізнесу, коли бізнесу вигідний той чи інший законопроект, тут вони уже знаходять точки дотику, сходяться і голосують. Але це не в інтересах суспільства, не в інтересах простої людини України, а тільки в інтересах бізнесу вони йдуть на такі точки дотику.

Р.С.: Якщо подивитись на парламентську історію України від часу проголошення Незалежності до нині, судячи з усіх скликань парламенту, то завжди коаліційні домовленості змінюються, коаліція та опозиція міняються ролями, але чи це змінює якість самої опозиції, чи вона стає більш толерантна?

О.Б.: Як на мій погляд, якість опозиції сьогодні зведена практично до абсурду. Одні партії праві, ліберальні, де багаті люди при владі, інша партія такого ж складу, з такою ж ідеологією, в опозиції, скажімо, Партія регіонів (я сюди менше відношу Блок Литвина і комуністів). Звичайно, вони в опозиції, але думають вони всі однаково, а для нашого виборця, скажімо, ті ж «Регіони», вони демонструють:дивіться, ми в опозиції, ми щось говоримо для людей і таке інше. Але коли доходить до голосування, що стосується бізнесу, коли питання зачіпають інтереси багатих депутатів від БЮТ, від «Нашої України» і Партії регіонів, то вони зразу діють в одному напрямку, і діють спільно. Тому поки не розділені бізнес і влада, то не можна говорити про підвищення якості опозиції.

Р.С.: Якби соціалісти зараз були в опозиції, Ви б висловлювали таку саму думку?

О.Б.: Звичайно, ви знаєте, що соціалісти завжди висловлювали свою думку відверто, і вона була досить вагома, наша думка... Але, на жаль, все було зроблено, щоб ми якраз там не заважали зі своїми думками і своїми діями. Хоча вплив на ухвалення рішень був надзвичайно великий у соціалістів. Сьогодні ми не бачимо такого впливу на прийняття рішень з боку лівих партій, зокрема, комуністів.
XS
SM
MD
LG