Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:00

Українські археологи виступають з пропозицією створення у Києві археологічного музею


Ірина Перешило Київ, 21 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - У період 11-13 століть Київ був одним із найбільших міст Європи. Другим за кількістю населення після Парижа. Нині про це мало хто знає. Бо матеріальних свідчень часів минулої величі збереглося обмаль, і до нашого часу вони дійшли у дуже зміненому вигляді. Але Київ може показати своє справжнє обличчя тисячолітньої давнини, стверджують українські археологи і виступають з пропозицією створення в столиці археологічного музею.

Наприкінці 70-х років у Києві на Подолі під час будівництва лінії метрополітену сталася сенсація. На глибині 12 метрів археологи знайшли міські садиби періоду 10 століття із залишками будинків, господарських споруд, хатнього начиння. Сенсаційну знахідку назвали Київські Помпеї. Бо її збереження до наших днів також спричинило стихійне лихо – потужна повінь, яка замулила Поділ піском і глиною. Залишки міста тисячолітньої давнини вразили археологів. «Вони свідчать про надзвичайно високу культуру містобудування», – стверджує директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

«Ми довго не уявляли, що таке забудова Подолу. Ця садиба заснована 913-го року. Це не якесь там просте слов’янське поселення. Це надзвичайно розвинена міська культура, гарне планування території, будівлі поставлені по периметру, є внутрішній двір», – каже Михайло Сагайдак.

За радянських часів унікальну знахідку засипали, і нині над нею функціонує метро

Забудова Подолу в 10-му столітті існувала, зрозуміло, не лише по лінії сучасного метрополітену. У районі Контрактової площі столиці на глибині 12 метрів є ціле древнє місто, стверджує Михайло Сагайдак і пропонує розкопати його малу дещицю, зберегти всі знахідки, які виявлять під час розкопок і створити археологічний музей. Як це виглядатиме? Неймовірно цікаво, впевнений Михайло Сагайдак: «Це Поділ з перших часів появи тут забудови. Люди можуть реально побачити перші будови, перші вулиці, перші паркани, першу садибу. Зі слідами возів, що туди заїжджали, зі слідами загублених там речей, хатнього посуду».

Під реалізацію ідеї Михайла Сагайдака київські архітектори з бюро «Гаразд» створили проект археологічного музею. У вигляді котловану з дворівневим скляним павільйоном і частково скляною підлогою, звідки можна буде оглядати Київ періоду тисячолітньої давнини. Говорить архітектор Вадим Заплатников: «Йдеться про те, щоб провести розкопки у котловані 30 на 30 метрів. І все, там знайдене, залишити на місці, роблячи це доступним. А посередині скляний павільйон, це може бути кафе, з якого ми бачимо все, що відбувається навколо. Над землею це виглядатиме абсолютно нейтрально, прозорий скляний павільйон – шість на шість метрів, де вхід до ліфту і сходів».

Слово за міською владою. Чи дасть вона добро на створення у столиці унікального музею? Унікального не лише з точки зору археології. Але й відтворення пам’яті про період величі і слави Києва. Який у ті часи був одним з найбільших і найцивілізованіших міст Європи.
XS
SM
MD
LG