Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:41

Доля 18 українських моряків досі невідома


Тетяна Ярмощук Київ, 24 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Катастрофа українського судна побіля берегів Гонконгу може стати наймасштабнішою в українській історії. Сьогодні рятувальникам не вдалося врятувати жодного з 18 моряків, які залишилися на затонулому кораблі. Наразі вони вважаються зниклими безвісти.

Катастрофа українського судна «Нафтогаз-67» сталася побіля берегів Гонконгу у чотирьох кілометрах від міжнародного аеропорту «Чек Лап Кок». Український транспортно-буксирний корабель зіштовхнувся з китайським суховантажником «Яохай» і затонув на глибині 37 метрів. У момент аварії був сильний туман, і це послабило видимість. Силою удару окремих осіб викинуло за борт. Наразі вдалося врятувати семеро моряків із 25 членів екіпажу: шістьох українців та одного представника Китаю. Їхній стан задовільний, доля ж інших невідома.

Речник компанії «Чорноморнафтогаз» Юрій Авдєєв сьогодні повідомив: «Поки інформації про те, що когось знайшли, немає. Тобто, нікого мертвого і нікого живого. Роботи тривають. Але вони ускладнені нульовою видимістю, оскільки замулений ґрунт і сильна течія».

Наразі рятувальні роботи тривають. Однак роботу водолазів ускладнюють потужна течія, сильна циркуляція водних потоків навколо судна та низька видимість, яка не перевищує одного метра. А під водою одночасно можуть працювати не більше двох водолазів, які змінюються кожні 20 хвилин.

Речник МЗС Василь Кирилич зазначив: «До 12 водолазів, які продовжують спроби потрапити всередину судна приєдналися ще 14. Було здійснено спробу закачати повітря під корпус судна, але вона була невдалою. Підняти судно не вдалося, але вдалося стабілізувати його положення та припинити подальше занурення у мул. Рятувальні служби ухвалили рішення викликати більш потужний плавучий кран.

Між тим, консул України у Китаї зустрівся зі врятованими членами екіпажу. Моряків розміщено у готелі, забезпечено харчами, одягом і надано можливість спілкуватися з рідними в Україні».

Причиною катастрофи став людський фактор?

Шансів знайти ще когось із моряків живими дуже мало, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода капітан першого рангу у відставці Євген Лупаков. Причиною ж катастрофи, за його словами, став людський фактор.

Євген Лупаков: «Кажуть, туман був, але ж до чого тут туман. Локація ж працює. Принаймні, повинна працювати на кожному із цих суден. Якщо був сильний туман, вони повинні були підвищити бойову готовність, і бути готовими до непередбачених випадків. Тим паче, що він іде, і курс не міняється, отже, буде зіткнення. Або зменши швидкість, або відверни, або ще щось. Якщо він не міг відвернути курсом, то він повинен був збільшити, або зменшити швидкість, і намагатися відвернути від цього, щоб не було зіткнення. А раз зіткнення відбулося, отже, винні обоє, однозначно винні обоє».

Більшість моряків, які були на облавку судна, кримчани, переважно з Чорноморського району. Втім, є й із Івано-Франківської, Миколаївської та Херсонської областей.

Джерела у керівництві компанії «Чорноморнафтогаз» повідомили, що у будь-якому випадку постраждалі родини отримають компенсації від компанії. Однак їх розміри визначатимуться пізніше. Окрім цього, екіпаж корабля був застрахований в Україні та Швейцарії, тож вони отримають додатково ще й страховку.
XS
SM
MD
LG