Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 21:56

Де збудувати обласний тубдиспансер? Це вирішують у Закарпатті


Надія Петрів Ужгород, 24 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У Закарпатті нагальна потреба у будівництві протитуберкульозного диспансеру. Адже нинішні заклади не можуть вмістити усіх хворих, яким необхідна медична допомога. Але місцеві громади не хочуть, щоб на їхніх територіях будували такі небезпечні, на їхню думку, заклади. Чи є вихід з ситуації, говорили закарпатські медики сьогодні, у Всесвітній День боротьби з туберкульозом.

По 10 ліжок у одній палаті, один-два туалети на цілий поверх, перебої з гарячою водою – так сьогодні виглядають протитуберкульозні заклади в Закарпатті. До того ж, практично всі вони розташовані посеред населених пунктів, що викликає невдоволення місцевих громад. Причина — відсутність у тублікарнях та їхніх відділеннях очисних споруд та знезаражувальних установок. Щоб усі ці проблеми зняти з порядку денного, у Закарпатті вирішили побудувати сучасну потужну обласну протитуберкульозну лікарню, усі відділення у районах закрити, насамперед ті, які розташовані посеред населених пунктів. Нині боротьба з туберкульозом у Закарпатті – стратегічне питання, наголошує головний фтизіатр області Василь Скрип.

«Як перший крок, ми хотіли вивезти, сконцентрувати, ізолювати у цьому закладі ( перша черга його мала б бути на 200-250 ліжок) усі епідемічно небезпечні випадки туберкульозу, тобто всі заразні форми з хіміорезистентним туберкульозом, що важко піддається лікуванню і дуже є небезпечним. Якщо людина заражає іншу хіміорезистентним туберкульозом – це найстрашніша проблема у нашій ситуації з туберкульозом», – зазначив Василь Скрип.

Населення побоюється сусідства протитуберкульозного диспансеру

Для будівництва диспансеру на 900 ліжок визначили в Ужгородському районі земельну ділянку площею в 14 гектарів. Підрахували, на його будівництво потрібно 156 мільйонів гривень, їх готова виділяти і держава, і область. Заклад забезпечив би роботою щонайменше тисячу закарпатців. Але проти таких грандіозних планів медиків несподівано виступили жителі сіл довкола ділянки під забудову.

Мешканець села Великі Лази Василь зауважив: «А ви би таке хотіли, щоб у кінці вашого городу плювали туберкульозом хворі? Та так і ми всі позаражуємося! Мусять бути якісь санітарні зони».

Жителі Ужгородщини зібрали підписи, і проект довелося тимчасово призупинити. І це попри те, що фахівці переконують: нині хворіють на туберкульоз не лише алкоголіки та бомжі, в Україні – епідемія цієї інфекції, наголошує Віра Чиж, головний лікар Закарпатської санепідемстанції.

Віра Чиж: «Враховуючи таку політику нашого населення, усі такі протитуберкульозні заклади у нас мусять бути між небом і землею! Це просто не зрозуміло! Люди забувають, що хоча у структурі хворих більше дезадаптованого населення, але все ж таки хворіють і лікарі, і вчителі, і працівники комунальної сфери. Хворіють усі, ніхто від цього не застрахований!»

Наразі закарпатським медикам доводиться по-новому підшуковувати земельну ділянку, необхідну для такого стратегічного об’єкту. Кажуть, є попередні погодження з адміністрацією Мукачівського району. Лікарі переймаються лише одним: зволікання з будівництвом диспансеру й нерозуміння людей лише поглиблює й без того складну ситуацію з туберкульозом в області.
XS
SM
MD
LG