26-річний Володимир Олійник – наймолодший депутат Івано-Франківської міської ради. Політичну кар’єру, за його словами, розпочав з молодіжних організацій, а поштовхом до громадської роботи стало навчання 10 років тому тоді ще студента коледжу електронних приладів в одній з перших не лише на Прикарпатті, а й в Україні Школі лідерів. Для відкриття другої, теперішньої, використав свої депутатські кошти, бо переконаний – це потрібна справа. Наводить приклади товаришів по школі-1997. Серед них директор представництва «Майкрофост» в Данії, директор студій політичних досліджень в Монреалі, лідер рок-групи Пан Пупец, засновник адвокатської фірми – всім їм ще нема 30-ти.
Володимир є тренером програми з політичного лідерства. Готує експрес-лекції про те, як «подолати внутрішнього цензора, маленьке звірятко, що вагається «чи треба це мені».
Володимир Олійник: «Починаючи від закладених рис – оте звірятко і той наглядач, що формувався із вихованням дитини – стереотипи, принципи, забобони, заборони і тому подібне, і як з цим боротися. Далі: активність, ефективна діяльність, актуалізація, як не реагувати на потік подій, які не впливають на твоє життя».
«Керувати собою, своїми успіхами»
У Школі лідерів-2 – понад 80 юнаків і дівчат. Переважають студенти-старшокурсники, хоча спершу орієнтувалися на школярів. Щотижня приходять вони на тренінги (основні блоки: бізнес, політика, громадська діяльність, державотворення), на зустрічі з визнаними лідерами Прикарпаття, як от народний депутат Зіновій Шкутяк, письменник, лауреат Шевченківської премії Степан Пушик, краєзнавець Петро Арсенич, дизайнер одягу Ірина Харченко. Дискутують, здобувають ораторські навики, пробують шукати вихід із конфліктних ситуацій, пишуть бізнес-плани.
Психолог Радислав Петрів проводив тренінги і в першій школі, і в 2-й. Він детально розповів, чого вона вчить: «Спілкуватися, бачити майбутнє, генерувати ідеї, згуртовувати колективи, формувати команди, зрештою, брати на себе зобов’язання і відповідальність за вирішення тих проблем, які існують в житті, в нашому громадському суспільстві, зокрема, івано-франківської громади. Оце наше українське «моя хата з краю» є основним бар’єром до відкриття людиною в собі лідера. Лідер починається в першу чергу з того, що він керує не іншими людьми, а вчиться керувати собою, своїм життям, своїми успіхами».
Зроби перший крок
Учасникам Школи лідерів-2 часто повторюють, що успіху досягає той, хто йде, а не той, хто думає іти. І допомагають наважитися зробити перший крок. 30 учасників школи безкоштовно пройшли навчальний курс започаткування власної справи в Українсько-канадському бізнес-центрі. Створюють свої лідерські ініціативи. Вже розпочали діяльність «Фотоклуб», англійський клуб «Європі так!», Інтернет-клуб, Клуб культурного розвитку.
Так, Володимир Стефанів, якому 24 роки, і який працює в банку, створив молодіжний фотоклуб, що об’єднує уже 16 любителів фотосправи.
«Хотілось урізноманітнити своє життя, пішов у школу лідерів. Дуже класно там, дуже багато чого взяв саме для себе. Подумав, що фотоклуб – саме те, що мені потрібно. Я дуже багато фотографую, мав однодумців, які деколи зі мною їздили на природу, теж фотографували. Так об’єднались і до нас почала підтягуватися інша молодь», – зазначив Володимир Стефанів.
Незабаром розпочнеться проект «Учнівська школа лідерів». Волонтери підуть тренерами в навчальні заклади. Відкривають свій Інтернет-сайт. Хочуть таку школу зробити постійною – без десятирічних перерв.
Володимир є тренером програми з політичного лідерства. Готує експрес-лекції про те, як «подолати внутрішнього цензора, маленьке звірятко, що вагається «чи треба це мені».
Володимир Олійник: «Починаючи від закладених рис – оте звірятко і той наглядач, що формувався із вихованням дитини – стереотипи, принципи, забобони, заборони і тому подібне, і як з цим боротися. Далі: активність, ефективна діяльність, актуалізація, як не реагувати на потік подій, які не впливають на твоє життя».
«Керувати собою, своїми успіхами»
У Школі лідерів-2 – понад 80 юнаків і дівчат. Переважають студенти-старшокурсники, хоча спершу орієнтувалися на школярів. Щотижня приходять вони на тренінги (основні блоки: бізнес, політика, громадська діяльність, державотворення), на зустрічі з визнаними лідерами Прикарпаття, як от народний депутат Зіновій Шкутяк, письменник, лауреат Шевченківської премії Степан Пушик, краєзнавець Петро Арсенич, дизайнер одягу Ірина Харченко. Дискутують, здобувають ораторські навики, пробують шукати вихід із конфліктних ситуацій, пишуть бізнес-плани.
Психолог Радислав Петрів проводив тренінги і в першій школі, і в 2-й. Він детально розповів, чого вона вчить: «Спілкуватися, бачити майбутнє, генерувати ідеї, згуртовувати колективи, формувати команди, зрештою, брати на себе зобов’язання і відповідальність за вирішення тих проблем, які існують в житті, в нашому громадському суспільстві, зокрема, івано-франківської громади. Оце наше українське «моя хата з краю» є основним бар’єром до відкриття людиною в собі лідера. Лідер починається в першу чергу з того, що він керує не іншими людьми, а вчиться керувати собою, своїм життям, своїми успіхами».
Зроби перший крок
Учасникам Школи лідерів-2 часто повторюють, що успіху досягає той, хто йде, а не той, хто думає іти. І допомагають наважитися зробити перший крок. 30 учасників школи безкоштовно пройшли навчальний курс започаткування власної справи в Українсько-канадському бізнес-центрі. Створюють свої лідерські ініціативи. Вже розпочали діяльність «Фотоклуб», англійський клуб «Європі так!», Інтернет-клуб, Клуб культурного розвитку.
Так, Володимир Стефанів, якому 24 роки, і який працює в банку, створив молодіжний фотоклуб, що об’єднує уже 16 любителів фотосправи.
«Хотілось урізноманітнити своє життя, пішов у школу лідерів. Дуже класно там, дуже багато чого взяв саме для себе. Подумав, що фотоклуб – саме те, що мені потрібно. Я дуже багато фотографую, мав однодумців, які деколи зі мною їздили на природу, теж фотографували. Так об’єднались і до нас почала підтягуватися інша молодь», – зазначив Володимир Стефанів.
Незабаром розпочнеться проект «Учнівська школа лідерів». Волонтери підуть тренерами в навчальні заклади. Відкривають свій Інтернет-сайт. Хочуть таку школу зробити постійною – без десятирічних перерв.