Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:30

Кому належать українські медіа?


Юлія Жмакіна Київ, 27 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Зробити публічною інформацію про власників загальнонаціональних ЗМІ, що постійно вимагають оглядачі та громадськість, нова влада так і не втілила в життя. Популярна ідея створення телерадіоканалу Громадського мовлення також не стала дійсністю. Втім, завдяки «еволюції» вітчизняних медіа та бажанню їхніх власників виходити з тіні, щоб розміщувати свої акції на міжнародних біржах (IPO) – ситуація стає прозорішою.

(screen shot)
Більшість українських телеканалів належить вітчизняним і російським олігархам – такі дані опублікувала влітку 2006 року асоціація суспільних правозахисних організацій Український Гельсінкський союз. Нині вона готує новий звіт. І як каже представник організації Володимир Яворський, ця ситуація не змінилася. Крім європейської компанії CME (Central European Media Enterprises), що володіє акціями другого за рейтингами телеканалу України «Студія 1+1», решта власників українського та російського походження. Іноземних інвесторів в українських медіа немає практично. «Російські і українські олігархи перекуповують один в одного з певними змінами політичної ситуації. Але фактично національність власників не змінюється», – стверджує пан Яворський.

Власники на ліцензіях – офшорні компанії

Втім, здобути реальні імена реальних власників телеканалів вкрай важко, каже Володимир Яворський. У ліцензіях зазначаються ТОВ «Пегас Телебачення», підприємство з іноземними інвестиціями «Royal Capital», «Cocoa and Sugar International» або компанія «Шачар Enterprises інк.» та інші у більшості офшорного розташування компанії. Імен Віктора Пінчука, Валерія Хорошковського, Рината Ахметова чи Петра Порошенка серед цих красивих назв не розгледіти.

Однак, кому який канал належить, стає видніше через еволюційні процеси, каже медіа-експерт і телекритик Наталія Лігачова.

З одного боку, є певний тиск громадськості. Крім того, бізнесмени починають розуміти, що їм треба реструктуризувати свою власність, робити її публічною, розміщувати акції на IPO (прим. Міжнародні біржі), щоб підвищувати капіталізацію.

Кому насправді належить «Інтер»?

(screen shot)
Лідером українського телепростору є найприбутковіший телеканал «Інтер» (та група каналів об’єднаних із ним – К-1, К-2, Мегаспорт і віднедавна НТН). Останні роки серед власників «Інтера» називали президента російської сталеварної компанії «Євраз Груп», він же голова Державної митної служби України Валерій Хорошковський.

Про нинішню ситуацію із власником лідера ринку мало що відомо, каже Наталя Лігачова. Валерій Хорошковський заявляє, що він є мажоритарним власником. Але оскільки зараз перебуває на державній службі, то передав права своїй дружині. Але, як на телеканалі, так серед експертів подейкують, що все ж таки присутні інтереси Дмитра Фірташа, власника компанії «РосУкрЕнерго».

Якщо з «Інтером» справи неясні, то видніше зі власником телекомпанії «Студія 1+1» (і каналів-супутників «Сіті» та «Кіно»). Олександр Роднянський і Борис Фуксман продали свої активи. І саме сьогодні оголосили, що управляючим партнером телеканалу стає CME (Central European Media Enterprises).

Кожний олігарх хоче своє ЗМІ

Чи не найактивніше розкривати карти свого медіа-бізнесу став український олігарх Віктор Пінчук. Він публічно оголосив про реструктуризацію каналів у своєму холдингу. І, таким чином набула публічності і якоїсь офіційності інформація про те, що він володіє Новим каналом, СТБ, ICTV.

90% акцій телеканалу «Україна», який, за оцінками експертів, нині найбільш динамічно розвивається, належать «System Capital Management » – компанії іншого українського олігарха Рината Ахметова.

Прозорість у питанні, кому належать українські медіа, є важливою для розуміння – яку інформацію, чому і як подає той чи інший телеканал або газета. Адже, як твердить професор Валерій Іванов, президент Академії української преси: «Для більшості власників медіа вони служать не для отримання прибутку, а як засіб формування вигідної громадської думки».
XS
SM
MD
LG